Івченко Володимир Іванович

І́ВЧЕНКО Володимир Іванович (17. 11. 1936, с. Зеленьки Миронів. р-ну Київ. обл.) — прозаїк, публіцист. Член НСПУ (1994). Закінчив Київський університет (1959). Працював у газетах Алтайського краю (РФ); 1967–78 — завідувач відділу, заступник головного редактора г. «Молода гвардія»; 1978–97 — заступник ред. ж. «Наука і суспільство»; 1997–2006 — редактор ж. «Політика і час» (усі — Київ). Автор зб. оповідань та повістей «Джерела не замерзають» (1991), наук.-худож. кн. «Алмазною стежкою» (1986; обидві — Київ). Окремі твори опубліковано в колектив. зб. «Оповідання» (1985), «Мрія стає дійсністю» (1987), «Пригоди. Подорожі. Фантастика» (1989; 1990; усі — Київ), «Сльоза пекучої пам’яті» (Біла Церква, 2009), альманасі «Кава з перцем» (2006), публіцистика — у зб. «В об’єктиві часу» (2009; обидва — Київ). Теми більшості творів І. взяті з життя села і переплетені тонким гумором. Пише також у жанрі фантастики.

Завантажити статтю