ІГНАТЕ́НКО Володимир Дмитрович (31. 01. 1940, с. Під­лясек Пере­мишл. воєводства, Польща — 27. 11. 2010, Донецьк, похов. у Львові) — спів­ак (тенор), педагог. Професор (1999). Народний артист УРСР (1989). Орден «За заслуги» 3-го (2010) ступ. Премія НСТДУ (1999). Закін. Львів. консерваторію (1965; кл. М. Шелюжка), де й викладав від 1983 (нині муз. академія): від 1992 — завідувач кафедри сольного співу. Водночас від 1964 — соліст Львів. театру опери та балету ім. С. Крушельницької. І. виконав сольні тенорові партії у творах: Кантата № 21 Й.-С. Баха, Симф. № 9 Л. ван Бетговена, «Реквієм» В.-А. Моцарта, «Святкова меса» Й. Гайдна, «Стабат матер» А. Дворжака, ораторія «Страсті Господа нашого Ісуса Христа» О. Козаренка, кантата «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка, кантата-ораторія «Неофіти» М. Кузана та ін. Особливе місце у його про­грамах за­ймають вокал. твори зх.-укр. композиторів. Має фонд. записи на Укр. та Львів. радіо і телебачен­ні. І. — голова або чл. журі багатьох між­нар., всеукр. та регіон. конкурсів вокалістів. Серед учнів — Л. Качала, О. Петрусенко, лауреати всеукр. та між­нар. конкурсів М. Гаврилко, Н. Данило, В. Лісковецький, П. Радейко. Автор кн. «На сцені Львівської опери» (Л., 1998). Серед партнерів по оперній сцені — В. Чайка.