ІГНА́ТОВ Володимир Олексі­йович (05. 06. 1938, Київ — 20. 03. 2019, там само) — фахівець у галузі авіаційної радіотехніки. Доктор технічних наук (1971), професор (1973). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (1996). Закін. Київ. ін­ститут інж. цивіл. повітр. флоту (1961), де від­тоді й працював (нині Нац. авіац. університет): 1971–2001 — зав., від 2001 — професор кафедри телекомунікац. систем, водночас 1980–85 — декан факультету радіо­електрон. обладна­н­ня. Роз­робляв методи оцінюва­н­ня надійності та оптимізації тех. обслуговува­н­ня систем, статист. оптимізації якості функціонува­н­ня систем, назем. ви­пробовувань у динаміч. режимах бортових систем повітр. суден, діагностува­н­ня систем і створе­н­ня інформ.-логіч. вимірювал. комплексів, при­скор. ви­пробовувань виробів на надійність, гнучких інтегров. технологій обслуговува­н­ня та ремонту бортових систем, адаптив. оптим. регламентів тех. обслуговува­н­ня й ремонту бортових систем, оптим. мажоритар. синтезу та обробле­н­ня сигналів, викори­ста­н­ня структурно-інформ. надлишковості, радіолокац. зондува­н­ня метеорол. обʼєктів. Засновник наук. школи у галузі авіац. радіо­електроніки. Автор бл. 50-ти винаходів, чл. Між­нар. федерації асоціацій винахідників. Майстер спорту з вільної боротьби (1958), чемпіон України (1960), неоднораз. чемпіон ЦР спорт. т-в «Авангард» і «Спартак» (1958–63).