Ігнатченко Микола Олександрович

ІГНА́ТЧЕНКО Микола Олександрович (22. 05. 1919, Київ — 04. 06. 1996, там само) — геолог-вуглепетро­граф. Канд. геол.-мінерал. н. (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Воронез. університет (1941, РФ). У післявоєн­ні роки працював у Прибалтиці нач. партії з роз­відки буд. матеріалів, потім — у Пд.-Донській геол.-знімал. екс­педиції в м. Сталін­град (нині Волго­град, РФ). Від 1949 — в Якутії (РФ): гол. геолог Кангалас. і Якут. комплекс. екс­педицій, ст. н. с. Якут. філії Сибір. від­діл. АН СРСР. За його участі (та ним особисто) від­крито низку родовищ у межах Ленського та Нижньо-Алдан. вугіл. бас., зокрема Кильдям., Кангалас. та Нерюнгринське. Від 1964 — в Ін­ституті геол. наук НАНУ (Київ): від 1964 — старший науковий спів­робітник від­ділу вуглепетро­графії та палінол. дослідж., від 1970 — від­ділу літології, від 1978 — від­ділу геології вугіл. родовищ (створ. за його ініціативою). Один із фундаторів київ. школи вуглепетро­графії. Досліджував геологію і речовин. склад бурого та камʼяного вугі­л­ля Дні­пров., Львів.-Волин., Донец. бас., Дні­пров.-Донец. западини. Роз­робив геол.-генет. класифікацію мікрокомпонентів бурого вугі­л­ля України для Дні­пров. бас. Ви­вчав речовин. і фітерал. склад вугі­л­ля, його генезис, літологію та страти­графію вугіл. пластів і вугленос. товщ, будову вугіл. органіки на молекуляр. рівні, органічну мінералогію та про­блеми комплекс. викори­ста­н­ня вугі­л­ля. Піонерськими є його наук. роз­робки стосовно впливу сейсміч. процесів на метаморфізм орган. речовини та утворе­н­ня газогідратів.

Завантажити статтю