Ігнатюк Олена Олександрівна

ІГНАТЮ́К Олена Олександрівна (23. 02. 1962, с. Осовці Дрогичин. р-ну Брест. обл., Білорусь) — поетеса, літературо­знавець, культуролог. Дружина О. Ільїна. Член Спілки білорус. письмен­ників (2002). Кандидат філологічних наук (1999). Закін. філол. факультет Брест. пед. ін­ституту (1983). Учителювала. Працювала викл. Брест. пед. ін­ституту (1991–99), ст. н. с. Нац. наук.-освіт. центру ім. Ф. Скорини (Мінськ, 1999–2004), доцент Пінс. вищого банків. коледжу (2004–06); водночас від 2004 — викладач культурології та естетики Поліс. університету (м. Пінськ; усі — Білорусь). Роз­робляє пита­н­ня синтезу поезії та живопису. Пише білорус. мовою, а також укр. говіркою рідного села. Авторка поет. зб. «Нота ля» (2000) і «Летаргія» (2006; обидві — Мінськ). Окремі твори опубл. в антології укр. літ-ри Берестейщини «До тебе, світе…» (К., 2003). Її поезія символістична, глибоко емоційна, присвяч. кохан­ню та Поліс­сю. На низку поезій І. написано музику.

Завантажити статтю