Ігнатюк Олена Олександрівна
ІГНАТЮ́К Олена Олександрівна (23. 02. 1962, с. Осовці Дрогичин. р-ну Брест. обл., Білорусь) — поетеса, літературознавець, культуролог. Дружина О. Ільїна. Член Спілки білорус. письменників (2002). Кандидат філологічних наук (1999). Закін. філол. факультет Брест. пед. інституту (1983). Учителювала. Працювала викл. Брест. пед. інституту (1991–99), ст. н. с. Нац. наук.-освіт. центру ім. Ф. Скорини (Мінськ, 1999–2004), доцент Пінс. вищого банків. коледжу (2004–06); водночас від 2004 — викладач культурології та естетики Поліс. університету (м. Пінськ; усі — Білорусь). Розробляє питання синтезу поезії та живопису. Пише білорус. мовою, а також укр. говіркою рідного села. Авторка поет. зб. «Нота ля» (2000) і «Летаргія» (2006; обидві — Мінськ). Окремі твори опубл. в антології укр. літ-ри Берестейщини «До тебе, світе…» (К., 2003). Її поезія символістична, глибоко емоційна, присвяч. коханню та Поліссю. На низку поезій І. написано музику.
Рекомендована література
- Вайсенак Ю. «Нота ля» // Літаратура і мастацтва. 2000, 17 лістап.; Гальпяровіч Н. Фантастычны свет Алены Ігнацюк // Голас Радзімы. 2001, 14 сакавніка; Ламсадзе Л. «…адчулі графіку маіх слядоў» // Культура. 2001. № 25–26;
- Гришковец В. «І паляшучка з Пінска — я…» // Заря. 2007, 21 июня;
- Крэйдзіч А. Алена Ігнацюк // Літ. карта Берасцейшчыны. Брэст, 2008.
Завантажити статтю
Людина 
