Ізаболінська Рахіль Мойсеївна

Визначення і загальна характеристика

ІЗАБОЛІ́НСЬКА Рахіль Мойсеївна (25. 12. 1911, Севастополь — 04. 04. 1976, Київ) — патофізіолог, біо­хімік. Дочка М. Ізаболінського, мати О. Бякової. Доктор медичних наук (1968). Закін. Смолен. мед. ін­ститут (РФ, 1931). Працювала у н.-д. установах і навч. закладах Харкова й Києва (1933–40); під час 2-ї світової війни — військ. лікарем; зав. діагност. лаб., ст. н. с. Ін­ституту екс­перим. біо­логії та патології (нині у складі Ін­ституту фізіології НАНУ, Київ, 1947–53); зав. лаб. (згодом від­ділу) біо­хімії (1953–74), наук. консультант (від 1974) Київ. НДІ туберкульозу і груд. хірургії (нині Ін­ститут фтизіатрії і пульмонології НАМНУ). Ви­вчала вплив ЦНС і лікув. препаратів на обмін речовин за умов екс­перименту та клін. практики, зокрема при туберкульозі.

Пр.: Компенсация основных функций организма через 3–4 года после пневмоэктомии // ПТуб. 1960. № 2; Об обмене молочной и пировино­градной кислот в клинике и эксперименте на фоне длительного применения антибактериальных препаратов // ВД. 1962. № 7 (спів­автор); Нарушение обмена веществ у больных фиброзно-кавернозным туберкулезом и пути его кор­регирования // Актуал. вопр. туберкулеза. К., 1968; Активность нуклеаз и белковые фракции сыворотки крови у больных с де­структивными формами туберкулеза легких // ПТуб. 1971. № 1; Влияние различных сочетаний антибактериальных препаратов на активность некоторых ферментов в тканях морских свинок с экспериментальным туберкулезом // Вопр. мед. химии. 1973. № 5.

К. Ф. Чернушенко

Завантажити статтю