Ізаболінська Рахіль Мойсеївна
ІЗАБОЛІ́НСЬКА Рахіль Мойсеївна (25. 12. 1911, Севастополь — 04. 04. 1976, Київ) — патофізіолог, біохімік. Дочка М. Ізаболінського, мати О. Бякової. Доктор медичних наук (1968). Закін. Смолен. мед. інститут (РФ, 1931). Працювала у н.-д. установах і навч. закладах Харкова й Києва (1933–40); під час 2-ї світової війни — військ. лікарем; зав. діагност. лаб., ст. н. с. Інституту експерим. біології та патології (нині у складі Інституту фізіології НАНУ, Київ, 1947–53); зав. лаб. (згодом відділу) біохімії (1953–74), наук. консультант (від 1974) Київ. НДІ туберкульозу і груд. хірургії (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології НАМНУ). Вивчала вплив ЦНС і лікув. препаратів на обмін речовин за умов експерименту та клін. практики, зокрема при туберкульозі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Компенсация основных функций организма через 3–4 года после пневмоэктомии // ПТуб. 1960. № 2; Об обмене молочной и пировиноградной кислот в клинике и эксперименте на фоне длительного применения антибактериальных препаратов // ВД. 1962. № 7 (співавтор); Нарушение обмена веществ у больных фиброзно-кавернозным туберкулезом и пути его коррегирования // Актуал. вопр. туберкулеза. К., 1968; Активность нуклеаз и белковые фракции сыворотки крови у больных с деструктивными формами туберкулеза легких // ПТуб. 1971. № 1; Влияние различных сочетаний антибактериальных препаратов на активность некоторых ферментов в тканях морских свинок с экспериментальным туберкулезом // Вопр. мед. химии. 1973. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
