Ізбеков Володимир Олексійович

ІЗБЕ́КОВ Володимир Олексі­йович (08(20). 07. 1881, с. Погромне Астрахан. губ., нині Волгогр. обл., РФ — 20. 03. 1963, Київ) — фахівець у галузі неорганічної хімії. Канд. хім. н. (1935), професор (1937), член-кореспондент АН УРСР (1939). Державні нагороди. Закін. Юрʼєв. університет (1909, нині м. Тарту, Естонія). Працював 1909–41 та 1944–62 у Київ. політех. ін­ституті: від 1928 — проф., завідувач кафедри неорганіч. хімії. Водночас 1931–41 та 1944–52 — у Ін­ституті заг. та неорганіч. хімії АН УРСР (до 1945 — Ін­ститут хімії; з часу заснува­н­ня н.-д. каф. хімії Київ. політех. ін­ституту був її дійс. чл.): 1945–52 — зав. лаб. рідкіс. металів; 1933–41 та 1944–50 — у Київ. університеті: проф., завідувач кафедри неорганіч. хімії. Під час 2-ї світової війни залишився в Києві, 1942 викладав хімію у Житомир. с.-г. ін­ституті. Осн. напрями наук. діяльності: електрохімія роз­плавлених солей і хім. пере­робле­н­ня мінерал. сировини, вилуче­н­ня рідкіс. металів з від­ходів виробництва. Досліджував електролітну природу, властивості роз­топлених і рідкіс. при звичай. умовах сольових систем, хім. взаємодію солей у роз­топах, а також зміни рядів напруг металів у роз­топлених системах порівняно з водними роз­чинами. Вперше показав залежність електрохім. ряду напруг металів від роз­чин­ника, а також встановив звʼязок між потенціалами роз­кладу та теплотою утворе­н­ня від­повід. сполук.

Пр.: Aluminiumbromid als Lösungsmittel // Zeitschrift für anorganische Chemie. 1911. Bd. 71; Роз­чин в алюмінійному броміді й термічний аналіз. К., 1925; Современ­ное со­стояние учения о ра­сплавлен­ных солях. К., 1936; Електроліз роз­топів алюміній-броміду з іншими бромідами з ртутним і оловʼяним катодами // Зап. Ін­ституту хімії АН УРСР. 1947. Т. 9, вип. 1; Электролиз ра­створов бромидов метал­лов в ра­сплавлен­ном ZnBr2 c жидким оловян­ным и висмутовым катодами // УХЖ. 1954. Т. 20, вып. 1.

О. А. Крушинська

Завантажити статтю