ІЗВЕ́КОВ Віталій Олексі­йович (21. 04. 1933, с. Миколаївка, нині Станично-Луган. р-ну Луган. обл. — 08. 02. 1990, Київ) — промисловець. Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Премія РМ СРСР (1985). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1956). Працював 1956–61 на Ленінгр. заводі «Судомех» (нині С.-Петербург); 1961–74 — на Київ. суднобуд. заводі «Ленінська кузня». 1974–90 — ген. дир. Київ. НВО полімер. машинобудува­н­ня «Більшовик». Брав участь у впроваджен­ні принципово нового способу одержа­н­ня литих заготовок з властивостями поковок (електрошлак. литво), створен­ні та освоєн­ні виробництва високоефект. технол. устаткува­н­ня для формува­н­ня і вулканізації великогабарит. і надгабарит. шин. Під його керівництвом завод «Більшо-вик» сягнув найвищого тех.-екон. роз­витку. Спів­автор кн. «Потенціал бригади» (К., 1985).