Ізмайлов Азиз Емінович
ІЗМА́ЙЛОВ Азиз Емінович (28. 12. 1913 (10. 01. 1914), м. Євпаторія, нині АР Крим — 08. 02. 2004, Бішкек) — педагог. Доктор педагогічних наук (1960), професор (1961), академік Рос. академії освіти (1967) і АН Киргизстану (1968). Заслужений діяч науки Киргиз. РСР (1972). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Академію комуніст. виховання в Москві (1934), Фрунзен. пед. інститут (нині Бішкек, 1951). Працював 1937–40 у Наркомосі Киргиз. РСР; 1940–50 — на парт. роботі; 1950–51 — директор Респ. інституту удосконалення вчителів; від 1952 — у Киргиз. НДІ педагогіки (обидва — Фрунзе): 1955–80 — директор; від 1980 — проф.-консультант АН Киргизстану. Наукові дослідження: теорія та історія педагогіки, пед. психологія, етнопедагогіка, історія культури народів Сходу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Просвещение в республиках советского Востока. Ташкент, 1973; Этика и педагогика семейной жизни. Ташкент, 1986; Изучение культуры народов Средней Азии и Казахстана в курсе истории в VІІІ–Х классах. Москва, 1986; Народная педагогика — педагогические воззрения народов Средней Азии и Казахстана. Москва, 1991.
Завантажити статтю
Людина 
