Ізотов Микита
ІЗО́ТОВ Микита (Никифор) Олексійович (27. 10(09. 11). 1902, с. Мала Драгунка Орлов. губ., Росія — 14. 01. 1951, м. Єнакієве Сталін., нині Донец. обл., перепохов. у м. Горлівка Донец. обл.) — один із зачинателів новаторських рухів у роки другої п’ятирічки (1933–37). Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. пром. академії (1935–37). Від 1914 — у м. Горлівка. З 12-ти р. почав працювати на брикет. ф-ці, від 1922 — вибійник на шахті № 1 «Кочегарка». Від 1937 — на керів. посадах у вугіл. промисловості. Останні роки життя жив у Єнакієвому, де працював у шахтоупр. «Червоний Профінтерн» тресту «Орджонікідзевугілля». 1932–33 виступив ініціатором передавання досвіду роботи молодим шахтарям, організувавши «ізотов.» школи-ділянки (сотні подіб. шкіл з’явилися і в ін. галузях промисловості; організаторів шкіл і тих, хто працював у них, називали ізотовцями). За офіц. версією, повторив і перевершив світ. рекорди О. Стаханова та М. Дюканова з видобутку вугілля. 11 вересня 1935 І. видобув за зміну 240 т вугілля (30 змінних норм). Згодом встановив новий світ. рекорд — 640 т. Депутат ВР СРСР 1-го скликання. Автор кн. «Моя жизнь, моя работа» (Х., 1934).