Ізотов Микита

Визначення і загальна характеристика

ІЗО́ТОВ Микита (Никифор) Олексі­йович (27. 10(09. 11). 1902, с. Мала Драгунка Орлов. губ., Росія — 14. 01. 1951, м. Єнакієве Сталін., нині Донец. обл., пере­похов. у м. Горлівка Донец. обл.) — один із зачинателів новаторських рухів у роки другої пʼятирічки (1933–37). Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. пром. академії (1935–37). Від 1914 — у м. Горлівка. З 12-ти р. почав працювати на брикет. ф-ці, від 1922 — вибійник на шахті № 1 «Кочегарка». Від 1937 — на керів. посадах у вугіл. промисловості. Остан­ні роки життя жив у Єнакієвому, де працював у ша­хтоупр. «Червоний Профінтерн» тресту «Орджонікідзевугі­л­ля». 1932–33 ви­ступив ініціатором пере­дава­н­ня досвіду роботи молодим шахтарям, організувавши «ізотов.» школи-ділянки (сотні подіб. шкіл зʼявилися і в ін. галузях промисловості; організаторів шкіл і тих, хто працював у них, називали ізотовцями). За офіц. версією, по­вторив і пере­вершив світ. рекорди О. Стаханова та М. Дюканова з видобутку вугі­л­ля. 11 вересня 1935 І. видобув за зміну 240 т вугі­л­ля (30 змін­них норм). Згодом встановив новий світ. рекорд — 640 т. Депутат ВР СРСР 1-го склика­н­ня. Автор кн. «Моя жизнь, моя работа» (Х., 1934).

Літ.: Сенин Г. Никита Изотов (1902–1951). Москва; Х., 1951; Сирцова С. М. Людина трудової слави (До 75-річчя з дня народже­н­ня М. О. Ізотова) // УІЖ. 1977. № 2.

Ж. П. Крижна

Завантажити статтю