Ізотова Любов Андріївна

ІЗО́ТОВА Любов Андріївна (25. 01. 1946, м. Чарджоу, нині Туркменабад, Туркменістан) — співачка (колоратурне сопрано), педагог. Народний артист України (2006). 2-а премія Міжрегіон. конкурсу вокалістів (Львів, 1982). Закін. Харків. інститут мистецтв (1975; кл. М. Долідзе). Відтоді — солістка Ворошиловгр. (нині Луганськ), від 1980 — Терноп. філармоній. Водночас від 1990 — викладач Терноп. муз. училища. У репертуарі — твори укр. та зарубіж. композиторів, старовинна музика 16–17 ст., арії, романси, пісні, літ.-муз. композиції (за творами Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, І. Драча, М. Рильського, Б. Лепкого, Б. Демківа, Л. Костенко та ін.). Серед темат. програм — «Пісню світові дала, серце вам лишила» (присвяч. С. Крушельницькій), «Зоре моя вечірняя» (присвяч. Т. Шевченку), «Коли співають зорі» (за творами М. Рильського, Л. ван Бетговена, М. Лисенка, Ф. Шопена), «Славетні жінки України» (присвяч. княгині Ользі, Роксолані, Марусі Чурай, О. Кобилянській, Лесі Українці, Н. Кобринській, М. Заньковецькій, Л. Костенко, Л. Дичко, Є. Мірошниченко), «Ave Maria» (духовна музика та коляди, присвяч. Богородиці, укр., польс., рос., лат., нім. мовами). Виконала партію Фанні в опері «Шлюбний вексель» Дж. Россіні (1987, Терноп. філармонія). Має записи на Укр. радіо. Співпрацює з творчими колективами Тернополя, зокрема з Галиц. камер. оркестром, оркестром нар. інструментів Муз. училища, камер. і симф. оркестрами Філармонії та ін. Гастролі у країнах СНД, Балтії, Німеччині, Польщі, Франції.

Літ.: Бенефіс Любові Ізотової // Уряд. кур’єр. 2006, 17 лют.

М. М. Шоц