Кузнецов Матвій Сидорович

КУЗНЕЦО́В Матвій Сидорович (02(14). 08. 1847, с. Новохаритоново Бронниц. пов. Моск. губ., нині Рамен. р-ну Моск. обл. — 08(21). 02. 1911, Москва) — промисловець, меце­нат. Закін. Ризьке комерц. училище (1863). У 19-річ. віці після смерті батька успадкував і очолив сімей­ну справу, якій належала знач­на кількість фарфоро-фаянс. підприємств у Рос. імперії. 1870 К. придбав фарфоро-фаянс. завод А. Ауерба­ха у Твер. губ. (нині Ко­наков. завод), орендував фаянс. ф-ку білгород. купця І. Нікітіна у с. Байрак побл. м. Люботин на Харківщині, яку після відкриття за­лізниці Люботин–Мерефа (1880) перевів у с. Буди (нині смт Харків. р-ну Харків. обл.). 1887 на базі вино­курні та невелич. цегел. заводу сільс. поміщика Т. Котляра заснував «Ново-Харків. ф-ку М. Кузнецова в Будах», яка спочатку виготовляла лише напівфаянс, від 1892 — фаянс, 1894–1902 — фарфор (див. «Будянський фаянс»; 2006 ліквідовано у зв’язку з банкрутством). 1889 створив фарфоро-фаянс. концерн «Товариство М. Куз­нецова», який фактично став мо­нополістом галузі (його підприємства наприкінці 19 ст. випускали про­дукції на суму 2 млн крб, тоді як вся фарфоро-фаянс. пром-сть Рос. імперії — на 4,5 млн крб). До складу концерну увійшли та­кож Будян. ф-ка та придбаний 1892 завод Ф. Гарднера (засн. 1766) у Дмитрів. пов. Моск. губ. (нині смт Вербілки Талдом. р-ну Моск. обл.).

Активно займався меценат. діяльністю, зокрема завдяки К. у Будах збудовано лікарню (1888), зразк. будинок для службовців і робітників ф-ки (1888), школу для дітей фабрич. службовців (1890), початк. училище (1893), від­крито нар. читальню при ф-ці (1897), школу для робітників при ф-ці (1898), дит. притулок (1901), Свято-Микол. храм (1902, арх. В. Нємкін), нар. училище (1905) то­що. Серед нагород — золота ме­даль на Всерос. мануфактур. виставці у С.-Пе­тербурзі (1870), Великі золота і срібна медалі та Держ. герб на політех. виставці у Москві (1872), Держ. герб на Всерос. худож.-пром. виставці у Москві (1882), Велика золота медаль на 2-й Всесвіт. виставці у Парижі (1889), Ґран-Прі на Все­світ. виставках у Парижі (1890) та Чикаґо (1893), а також на між­нар. виставках у Реймсі (1903) та Льєжі (1905; обидва — Франція). Похов. на Рогозькому цвин­тарі в Москві у родин. склепі.

Рекомендована література

1. Безрукова Т. М. Буди — фаянсова столиця України. Х., 2005;
   Google Scholar Internet
2. Галкина Е., Мусина Р. Кузнецовы. Династия и семейное дело. Москва, 2005;
   Google Scholar Internet
3. Горшкова Е. Л. Матвей Сидорович Кузнецов — почетный гражданин Москвы. Москва, 2006.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю