Будянський фаянс

«БУДЯ́НСЬКИЙ ФАЯ́НС» — під­приємство фарфоро-фаянсової промисловості. Роз­таш. у смт Буди Харків. р-ну Харків. обл. Засн. 1887 М. Кузнецовим на базі винокурні як Будян. фарфоро-фаянс. ф-ка. Офіц. від­кри­т­тя від­булося 1888. На під­приємстві працювало 800 осіб, функціонувало 8 круглих горнів, випускали 327 кг посуду щомісяця. На поч. 20 ст. ф-ка утримувала лікарню, училище, церкву. Від 1890– у складі фарфоро-фаянс. концерну «Товариство М. Кузнецова». 1894–1904 ф-ка випускала також порцеляну (столові сервізи, тарелі, тарілки, миски). Декор високої технол. якості, в худож. плані еклектичний — пере­важали неоромант. ім­провізації за темами худож. стилів рококо, ампіру, найбільш цілісні вироби в стилі модерну із сюжет. композиціями на істор. та побут. теми, з рослин. і геом. орнаментами (техніки — друк, деколь, аеро­граф). Простий за формою побут. посуд роз­писано «агашкою». Збереглися зразки посуду, роз­пис. за мотивами старовин. укр. орнаментів. Продукцію реалізовували в Києві, Харкові, Одесі, Москві, С.-Петербурзі, Ризі, Варшаві. Від 1919 — Будян. фаянс. завод «Серп і молот». 1926 проведено часткову рекон­струкцію заводу. 1940 випуск фаянс. посуду доведено до 44 млн шт. виробів на рік. У 1920–30-х рр. за­стосовували й сюжет. роз­пис агітац. характеру (ручний роз­пис, аеро­граф). Стилістику декору узагальненими кон­структив. формами на­ближено до пошуків укр. художників-авангардистів (твори П. Мусієнка). У 2-й пол. 30-х рр. роз­пис набув офіц.-урочистого характеру, низького худож. рівня. Під час 2-ї світової війни завод зруйновано. 1951 від­новлено виробництво, роз­ширено асортимент, організовано творчу лабораторію. 1958–62 на заводі теплові агрегати пере­ведено на природ. газ. 1965 випуск продукції зріс до 70 млн, у 70-х рр. — до 80 млн шт. виробів на рік. У 1970–80-х рр. завод був найбільшим виробником фаянс. посуду в Україні (34 % від заг. випуску фаянсу в СРСР). У 1950-х рр. роз­пис деталізований, здійснений у традиціях станк. живопису. Від 2-ї пол. 1950– 80-х рр. художники заводу (Р. Вакула, Г. Кломбицька, М. Ніколаєв, Б. Пʼянида, О. Рибіна-Конарева, І. Сень, Г. Чернова) започаткували нові технології роз­пису солями металів у по­єд­нан­ні з під­глазур. фарбами, досягли гармоній. спів­від­ноше­н­ня кольорів, органічно вводячи рослин­ні, сюжетні мотиви декору, мʼякі округлі форми виробів. Від 1996 — ЗАТ із сучас. на­звою. Продовжує випуск побут. посуду широкого асортименту, виготовляє сувенірно-художні вироби. Нині на під­приємстві обсяг виробництва продукції становить 20 млн шт. на рік. Кількість працівників — 1261 особа. Творчі пошуки молодшого поколі­н­ня будян. художників (Л. Антонової, Ю. Пʼяниди, В. Сідак, В. Родіонової) повʼязані з посиле­н­ням живопис. ефектів, роз­шире­н­ням можливостей сюжет. декор. роз­пису, прагне­н­ням до сучас. синтезу класич. форм і декору. Продукція під­приємства екс­портується до Данії, Франції, Німеч­чини, країн Азії; екс­понувалася в Києві (1977, 1997), Харкові (1988, 1999), Москві (1978), на між­нар. худож. і пром. ви­ставках у Франції, Японії, Канаді, Су­дані, Бразилії, Індії (1961–62), Німеч­чині (1961, 1965) та ін. При ньому діє музей зразків продукції. На базі під­приємства проведено 1-й Всеукр. симпозіум «Будянський фаянс–96». Твори майстрів заводу зберігаються у НМУНДМ, Харків., Полтав., Запоріз., Сум., Черніг. ХМ, Канів. музеї-заповід­нику ім. Т. Шевченка, Лозів. крає­знав. музеї, Моск. держ. істор. музеї, Музеї кераміки та «Садибі Кусково 18 ст.» (Москва), Оренбур. музеї образотвор. мистецтва (РФ). Директор під­приємства Ю. Рожков, гол. художник — І. Біличенко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю