КУЗНЕЦО́В Микола Дмитрович (02(14). 12. 1850, с. Степанівка Херсонської губернії, нині під­порядкована Херсонській міськра­ді — 02. 03. 1929, Сараєво) — гра­фік і живописець. Брат Дмитра, батько Марії Куз­нецових. Член-засновник Товариства пів­ден­но-російських художників (1890). Закінчив Одеську гімназію, малю­вати на­вчався у Ф. Мальмана в Одесі, на­вчався в Академії мистецтв у Санкт-Пе­тер­бурзі (1876–79; викладач П. Чистяков), де викла­дав 1895–97, від 1900 — її академік 1880 від­відав Фран­цію та Німеч­чину, повернувся у с. Степанівка з ху­дожником О. Роз­марициним, жив у власному маєтку, від­ві­дуючи Москву. 1895–97 — у Санкт-Пе­тербурзі: професор-керівник майстерні батального жи­вопису Вищого художнього училища жи­вопису, скульптури та архітектури. Учасник міських, всеросійських мистецьких ви­ставок від 1881. Від 1897 — в Одесі. Ініціатор створе­н­ня Літературно-артистичного товариства (1897). Ви­їхав 1920 за кордон. На формува­н­ня мистецьких по­глядів К. вплину­ла творчість В. Васнецова, І. Рє­піна, В. Сєрова та ін. Автор жанрових картин із життя українського селянства, порт­ретів діячів науки і культури. Окремі полотна зберігаються у Національному художньому музеї (Київ), Національному музеї у Львові, Київському музеї російського мистецтва, Одеському, Миколаївському, Херсонському, Запорізькому, Бердянському (Запорізька обл.) художніх музеях, Державному російському музеї (Санкт-Пе­тербург), Державній Третьяковській галереї (Москва).