Кузнецов Микола Дмитрович
КУЗНЕЦО́В Микола Дмитрович (02(14). 12. 1850, с. Степанівка Херсонської губернії, нині підпорядкована Херсонській міськраді — 02. 03. 1929, Сараєво) — графік і живописець. Брат Дмитра, батько Марії Кузнецових. Член-засновник Товариства південно-російських художників (1890). Закінчив Одеську гімназію, малювати навчався у Ф. Мальмана в Одесі, навчався в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1876–79; викладач П. Чистяков), де викладав 1895–97, від 1900 — її академік 1880 відвідав Францію та Німеччину, повернувся у с. Степанівка з художником О. Розмарициним, жив у власному маєтку, відвідуючи Москву. 1895–97 — у Санкт-Петербурзі: професор-керівник майстерні батального живопису Вищого художнього училища живопису, скульптури та архітектури. Учасник міських, всеросійських мистецьких виставок від 1881. Від 1897 — в Одесі. Ініціатор створення Літературно-артистичного товариства (1897). Виїхав 1920 за кордон. На формування мистецьких поглядів К. вплинула творчість В. Васнецова, І. Рєпіна, В. Сєрова та ін. Автор жанрових картин із життя українського селянства, портретів діячів науки і культури. Окремі полотна зберігаються у Національному художньому музеї (Київ), Національному музеї у Львові, Київському музеї російського мистецтва, Одеському, Миколаївському, Херсонському, Запорізькому, Бердянському (Запорізька обл.) художніх музеях, Державному російському музеї (Санкт-Петербург), Державній Третьяковській галереї (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «П. Мартинович» (1876), «В. Мате» (1879), «С. Уточкін», «М. Пимоненко» (обидва — 1910); живопис — «Селянка» (1880), «А. Додонов», «У свято» (обидва — 1881), «На заробітки», «У відпустці», «І. Потихонов» (усі — 1882), «С. Кисельова» (1884), «І. Рєпін» (1885), «І. Мечников» (1886), «Овочі», «Після обіду» (обидва — 1888), «Літо в Україні» (1889), «П. Терещенко» (1890), «М. Толстой» (1890; 1892; 1896), «В. Васнецов», «К. Костанді», «М. Скадовський» (усі — 1891), «Послушниця» (1892), «У скульптурній майстерні», «П. Чайковський», «П. Саксаганський», «Г. Ладиженський» (усі — 1893), «Рибалки» (1895), «О. Русов» (1900), «М. Кузнецова» (1901), «Офелія», «Ф. Шаляпін» (обидва — 1902), «Осінь. Дівчинка в червоному», «І. Терещенко», «М. Терещенко» (усі — 1904), «Дівчина» (1908), «Жінка» (1910), «Джульєтта» (1912), «Л. Кузнецова» (1913).


