Кузнецова Марія Миколаївна
КУЗНЕЦО́ВА Марія Миколаївна (за чоловіками — Кузнецова-Бенуа, -Карепанова, -Массне; 1880, Одеса — 26. 04. 1966, Париж) — співачка (ліричне сопрано), музично-громадська діячка. Дочка М. Кузнецова. Дебютувала в партії Марґарити (опера «Фауст» Ш. Ґуно) в антрепризі А. Церетелі (С.-Петербург, 1904). Від 1905 — солістка Маріїн. опери у С.-Петербурзі. Виступала з Ф. Шаляпіним, І. Тартаковим. Гастролювала в багатьох містах Росії, Франції, Великої Британії, Монако, США, Швеції, Італії, Іспанії, Японії. Брала уроки балет. майстерності у О. Преображенської, що дало змогу епізодично виступати у низці балет. вистав у С.-Петербурзі і Москві, а також взяти участь у прем’єрі балет. пантоміми «Легенда про Йосифа» Р. Штраусса (Париж, «Рос. сезони С. Дягилєва», «Ґранд-Опера», 1914). Для К. написав оперу «Клеопатра» Ж. Массне (вперше виконала 1914 у Монте-Карло). 1918 виїхала за кордон. Від 1919 — солістка Королів. опер. театрів Швеції і Данії. Виступала також на опер. сценах Парижа і Лондона. 1929 заснувала «Рос. приватну оперу в Парижі» з метою популяризації за кордоном рос. муз. культури. У складі цієї опери гастролювала в Іспанії, Німеччині, Італії, Бразилії, Арґентині. Деякий час мешкала у Барселоні, де давала уроки і була муз. радником в опер. театрі. Останні роки життя пройшли в Парижі. Сильний, гнучкий голос широкого діапазону, актор. обдарування, яскрава сценічна зовнішність дозволили К. з однаковим успіхом втілювати різнохарактерні образи. У концертах виконувала нар. пісні, твори укр., рос. та зарубіж. композиторів. Здійснила низку записів на грамплатівки.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Тетяна, Оксана («Євгеній Онєгін», «Черевички» П. Чайковського), Ольга («Русалка» О. Даргомижського), Маша («Дубровський» Е. Направника), Антоніда, Горислава, Людмила («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Февронія («Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова), Джульєтта («Ромео і Джульєтта Ш. Ґуно), Віолетта («Травіата» Дж. Верді), Ельза («Лоенґрін» Р. Ваґнера), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе).