Ізюмські стоянки
Визначення і загальна характеристика
ІЗЮ́МСЬКІ СТОЯ́НКИ — археологічні пам’ятки часів мезоліту та неоліту. Виявлені у 1930-х рр. на лівому березі р. Сіверський Донець в околицях м. Ізюм Харків. обл. Мезоліт. стоянки розташ. на боровій терасі, неоліт. — у заплаві річки на піщаних підвищеннях. У ході розкопок мезоліт. стоянок (датовані 8–6 тис. до н. е.) знайдені дрібні крем’яні вироби (нуклеуси, пластини, скребки, різці, геом. мікроліти), неоліт. (належать до Дніпро-Донецької культурно-історичної спільності) — великі крем’яні знаряддя (сокири, клини, ножі), уламки глиняного посуду, оздоблені ямковим, гребінц., накольчастим і прокресленим орнаментами. Декілька стародав. майстерень з виготовлення крем’яних знарядь розташ. побл. підніжжя г. Кременець.