Зражевський Олександр Іванович

ЗРАЖЕ́ВСЬКИЙ Олександр Іванович (25. 08(06. 09). 1886, Миколаїв — 14. 12. 1950, Москва) — актор. Народний артист СРСР (1949). Сталінcька премія (1941, 1942, 1946, 1947). Профес. сценічну діяльність розпочав у театрах Севастополя, Харкова, Одеси. 1925–27 — актор драми Ленінгр. театру (нині С.-Петербург), 1927–33 — Моск. драм. театру, 1933–35 — Театру ім. МОСПС (Моск. профспілок), від 1935 — Малого театру (Москва). У кіно від 1937.

Ролі: Ванюшин («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Галушка («В степах України» О. Корнійчука; Сталін. премія, 1942), Линяєв, Бодаєв («Вовки та вівці», «Ліс» О. Островського), Сер Тобі («Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Міллер («Підступність і кохання» Ф. Шіллера); у кіно — Єрофєєв («Повернення Максима», 1937, реж. Г. Козинцев, Л. Трауберг), Дубок («Великий громадянин», 1938), Пантелєєв («Великий перелом», 1945; обидва — реж. Ф. Ермлер, усі — «Ленфільм»), Дядько Мері («Боротьба продовжується», 1938, реж. В. Журавльов), Командир Бєляєв («Крейсер “Варяг”», 1946, реж. В. Ейсимонт; обидва — «Союздитфільм»).

Літ.: Александр Зражевский: Буклет. Москва, 1949.

Н. В. Попович-Кузнецова

Основні ролі

Ванюшин («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Галушка («В степах України» О. Корнійчука; Сталін. премія, 1942), Линяєв, Бодаєв («Вовки та вівці», «Ліс» О. Островського), Сер Тобі («Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Міллер («Підступність і кохання» Ф. Шіллера); у кіно – Єрофєєв («Повернення Максима», 1937, реж. Г. Козинцев, Л. Трауберг), Дубок («Великий громадянин», 1938), Пантелєєв («Великий перелом», 1945; обидва – реж. Ф. Ермлер, усі – «Ленфільм»), Дядько Мері («Боротьба продовжується», 1938, реж. В. Журавльов), Командир Бєляєв («Крейсер “Варяг”», 1946, реж. В. Ейсимонт; обидва – «Союздитфільм»).