Зубовський Євген Іванович
ЗУБО́ВСЬКИЙ Євген Іванови ч (01. 02. 1922, м. Бобруйськ, нині Могильов. обл., Білорусь — 28. 07. 1997, Дніпропетровськ) — актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1967). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. режисер. курси у Москві (1953). У 1942–55 працював актором у театрах Білорусі. 1955–56 — актор Ташкент., 1956–64 — Дніпроп. рос. драм. театрів ім. М. Горького; 1964–65 — реж. Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки; 1965–66 — гол. реж. Микол. рос. драм. театру ім. В. Чкалова; 1966–97 — гол. реж. і актор Дніпроп. рос. драм. театру ім. М. Горького. З. — актор тонкого психол. малюнка, який умів точно вибудувати внутр. світ розвитку характеру.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Граф («Драма на полюванні» А. Чехова), Мурзавецький, Незнамов («Вовки та вівці», «Без вини винні» О. Островського), Старий (однойм. п’єса М. Горького), Освальд («Привиди» Г. Ібсена), Моор («Розбійники» Ф. Шіллера), Езоп («Лисиця і виноград» Г. Фіґейреду).
- Основні вистави
- «Барба» Я. Масевича (1963), «Віринея» за Л. Сейфулліною (1967), «Дама-невидимка» П. Кальдерона (1969), «А зорі тут тихі…» за Б. Васильєвим (1971), «Все залишається людям» О. Альошина (1974), «Старший син» О. Вампілова (1977), «Останні» М. Горького (1980), «Доходне місце» О. Островського (1988).
Завантажити статтю
Людина 
