Зуєвський Олег Йосипович

ЗУЄ́ВСЬКИЙ Олег Йосипович (16. 02. 1920, с. Хомутець, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. — 27. 03. 1996, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада, перепохов. у Житомирі) — поет, літературознавець, перекладач. Член Об’єднання укр. письменників в еміграції «Слово» (1958) та НСПУ (1991). Міжнар. премія ім. Г. Сковороди (1994). Навч. у Харків. інституті журналістики (1938–41). У 1942–43 — співроб. г. «Миргородські вісті» (Полтав. обл.). 1943 виїхав до Німеччини, після війни перебував у таборах для переміщених осіб м. Авґсбурґ та Ляйпгайм. Навч. в УВУ (Мюнхен, 1946–48). Від 1950 — у США. Здобув ступ. д-ра слов’ян. філології у Пенсильван. університеті (м. Філадельфія, 1962). Викладав рос. мову і літературу у Фордгем. університеті (Нью-Йорк, 1960–63) та Університеті Ратґерса (м. Нью-Брунсвік, шт. Нью-Джерсі, 1963–66); у 1966–90 — проф. української мови та літ-ри Альберт. університету (Едмонтон). Гол. ред. зб. «Слово» (1987–96). Брав участь у 1-му Конгресі Міжнар. асоціації україністів (Київ, 1991), читав 1992 лекції у Київ. університеті. Дебютував 1939 віршами у дит. г. «Юний ленінець». Як поет пройшов шлях від традиц. укр. символізму до класич. чіткості форм і різноманіт. образної системи — зб. «Золоті ворота» (1947) і «Під знаком Фенікса» (1958; обидві — Мюнхен). У пошуках нових виражал. засобів поєднав символ. стиль з неокласич. та сюрреаліст. у зб. «Голуб серед ательє» (Едмонтон, 1991), «Кассіопея. Парафрази» (К., 1993). Перекладав з нім. (Новаліс, С. Ґеорґе, Р.-М. Рільке), англ. (В. Шекспір, М. Дрейтон, Е.-Б. Бравнінґ, О. Вайлд, В.-Б. Єйтс, Д. Іґнатов), франц. (Ґ. Аполлінер, П. Верлен, П. Валері, А. Рембо) мов. Спільно з І. Костецьким видав кн. «Вибраний Стефан Ґеорґе по-українському та іншими, передусім слов’янськими мовами» (у 2-х т., Штуттґарт, 1968–73). Переклав і опублікував з передмовою та примітками зб. «Поезії» С. Малларме (Едмонтон, 1990). Понад 70 поезій у перекл. З. подано у зб. «Лірика» Е. Дікінсон (К., 1991). Вийшли зібр. його поезій, перекладів статей, спогадів «Вибране» (1992) і «Я входжу в храм…» (2007; обидві — Київ). Окремі твори З. перекладено нім., англ., польс., португал., рос., франц. мовами.

Літ.: Яременко В. Від рідної хати ключі збереглися: (поет Олег Зуєвський). К., 1992; Рубчак Б. Майстер зористого «перекладу» // Світо-вид. 1993. № 1; Одарченко П. Св. пам’яті Олега Зуєвського // Укр. вісті. 1996, 21 квіт.; Кузьменко О. Поетична арґументація Олега Зуєвського // Визв. шлях. 1997. Кн. 5; Сандул В. Поет з божої ласки: З нагоди 85-річча від дня народження О. Зуєвського // Шлях перемоги. 2005. № 49; Слабошпицький М. Поет для поетів (Олег Зуєвський) // Київ. 2006. № 9.

П. В. Одарченко, П. П. Ротач