Зуїха Явдоха Микитівна

ЗУЇ́ХА Явдоха Микитівна (справж. — Сивак; 17. 02(01. 03). 1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 19. 01. 1935, с. Зятківці Гайсин. р-ну Вінн. обл.) — народна співачка. З кріпаків, була неписьменною. Від 1883 мешкала у с. Гнатівці, від 1910 — у Зятківцях. Винятково обдарована, наділена рідкіс. пам’яттю і тонким естет. відчуттям, З. була однією з небагатьох нар. співачок, яка володіла поет. і співац. хистом. Мала голос широкого діапазону з низьким грудним тембром й фальцетом угорі. З її голосу 1918–30 Г. Танцюра записав 1008 пісень (календарно-обрядових, весіл., родинно-побут., істор., балад, жартівл.), а також бл. 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, значну кількість загадок тощо (опубл. 1965 у Києві з назвою «Пісні Явдохи Зуїхи»). Це найбільший за обсягом матеріал, зібраний в Україні від одного нар. виконавця. Також у записах Г. Танцюри опубл. «Загадки Явдохи Зуїхи» (К., 1996). Значна кількість пісень та обрядів вміщена у праці дослідника «Весілля в селі Зятківцях» (К., 1998). У с. Зятківці ім’ям З. названо одну з вулиць, у с. Кущинці 2005 встановлено пам’ятник співачці (скульптор П. Лантух).

Рекомендована література

1. Юзвенко В. А., Яценко М. Г. Поетичний голос народу // НТЕ. 1965. № 5;
   Google Scholar Internet
2. Дмитренко М. Пісенний талант Явдохи Зуїхи // Там само. 1980. № 5;
   Google Scholar Internet
3. Хоменко Б. В. Зуїха Явдоха // Вінниччина фольклорна: Довід. В., 2003;
   Google Scholar Internet
4. Дмитренко М. Пісенний символ України: До 150-річчя від дня народж. Явдохи Зуїхи // Уряд. кур’єр. 2005, 5 берез.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю