Зуляк Василь Олександрович
ЗУЛЯ́К Василь Олександрович (19. 08. 1921, с. Гермаківка, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. — 20. 07. 1992, смт Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл.) — виконавець на народних інструментах, майстер з виготовлення, реставрації, реконструкції та вдосконалення українських народних музичних інструментів. Заслужений працівник культури УРСР (1966). Муз. освіту здобув приватно у місц. скрипалів Я. Яреми та Гефнера. Грі на нар. інструментах навч. у А. Маличка, майстерності з виготовлення муз. інструментів — у Г. Каськуна. Був зав. клубу у Гермаківці (1939–40); дир. (1940–41), худож. кер. (1948–68) Будинку культури у Мельниці-Подільській, засн., кер. і диригентом одного з перших повоєн. оркестрів укр. нар. інструментів, кер. майстерень з виготовлення укр. нар. інструментів при ньому. Оркестр значною мірою став прообразом для створення самодіял. та профес. колективів такого типу в Україні. Водночас 1968–82 — керівник організов. ним вироб. експерим. майстерень Муз. товариства УРСР у Мельниці-Подільській. Наявність цих майстерень сприяла формуванню оркестрів та ансамблів укр. нар. інструментів у різних регіонах України у 60–80-х рр. 20 ст. З. удосконалював ті рідкісні укр. нар. інструменти, які б надавали звучанню оркестру найяскравішої нац. тембрової колоритності. У різні роки реконструював і виготовив сопілки, концертні цимбали у 3-х модифікаціях, ліру, козо-бас, волинку (козу), гуслі. Йому належить пріоритет у відродженні сурми та кобзи.
Рекомендована література
- Носов Л. Василь Зуляк. Москва, 1960;
- Гуменюк А. Українські народні музичні інструменти. К., 1967;
- Іванов П. Музики з Поділля. К., 1972;
- Його ж. Оркестр українських народних інструментів. К., 1981;
- Кройтор Ю. Понад півстоліття у культурі Тернопілля. Т., 2008.
Завантажити статтю
Людина 