Зусманович Олександр Захарович
Визначення і загальна характеристика
ЗУСМАНО́ВИЧ Олександр Захарович (10(23). 08. 1902, колонія Хортиця Олександрів. пов. Катеринослав. губ., нині у складі Запоріжжя — 12. 07. 1965, Москва) — африканіст. Доктор історичних наук (1963). Учасник воєн. дій 1918–20 та 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Інститут червоної професури (1932). Працював у Профінтерні та Комінтерні (1929–36); водночас був заступник голови Міжнар. профспілк. комітету з афр. організацій (1929–32); викл. Комуніст. університету трудящих Сходу, Міжнар. Ленін. школи, зав. Афр. кабінету Н.-д. асоц. із вивчення нац. і колоніал. проблем (1934–35; усі — Москва). 1936 публічно звинувачений у «втраті пильності» й звільнений з усіх посад у системі Комінтерну, однак заарешт. не був і продовжив викладац. діяльність. Після війни — завідувач кафедри міжнар. права Львів. університету. 1949 заарешт. за звинуваченнями у підготовці держ. перевороту в Угорщині (1945 був заст. військ. коменданта Будапешта) та зв’язках з Великою Британією, засудж. до розстрілу, заміненого на 25 р. таборів. 1956 звільнений, працював у Інститутах сходознавства й Африки АН СРСР (обидва — Москва). Один із засн. африканістики в СРСР.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Антиимпериалистическое движение и борьба за единый фронт в Южной Африке // Мат. по нац.-колониал. проблемам. 1935. № 6(30); Международные отношения и внешняя политика СССР 1918–1940 гг. Москва, 1941 (співавтор); Империалистический раздел Африки: Популяр. очерки. Москва, 1959; Империалистический раздел бассейна Конго: 1876–1894 гг. Москва, 1962.
Рекомендована література
Завантажити статтю
