Зуя

Визначення і загальна характеристика

ЗУ́Я — селище міського типу Білогірського ра­йону АР Крим. Центр селищ. ради, якій під­порядк. села Баланове, Барабанове, Верх­ні Орішники, Володимирівка, Литвиненкове, Нижні Орішники, Петрове, Українське. Знаходиться у перед­гір. частині Крим. п-ова, на р. Зуя та її притоці Фундукла, за 22 км від райцентру та за 21 км від Сімферополя. Площа 6,18 км². Насел. 6938 осіб (2001, складає 121 % до 1989): росіян — 46 %, українців — 26 %, крим. татар — 22 %. Через З. проходить автошлях Сімферополь–Феодосія. Назва с-ща, ймовірно, походить від видо­зміненого тюрк. словосполуче­н­ня Су-яр (річка у долині). Побл. нього у скелястому навісі виявлено стоянку епохи мезоліту (бл. 10 тис. р. тому), 2 неоліт. поселе­н­ня й кургани доби бронзи, тавр. поселе­н­ня, скіф. могильник, городище й поселе­н­ня 1 ст. н. е. Ві­домо, що 1776–83, коли Крим був поділений на 6 ка­ймаканств, до складу Ак-Мечет. ка­ймаканства входив Зуїн. кадилик із 13-ти сіл. 1784 тут була засн. одна з перших солдат. слобід у Криму. Татари, які мешкали на цих землях до рос.-турец. війни, виїхали до Туреч­чини. 1787 З. про­їздом у Феодосію від­відала імператриця Катерина ІІ. 1796 тут мешкало 252 особи чол. статі, 1805 налічувалося 92 будинки та 549 жит., 1885 — 126 будинків, 731 жит. На поч. 20 ст. були початк. церк.-парафіял. школа, православна церква, за­їжджий двір. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. Гітлерівці роз­стріляли 41 жит., 95 вивезли на примус. роботи до Німеч­чини. 1937–57 З. — райцентр, від 1957 — смт. Від 1959 — у межах Сімфероп., від 1963 — Білогір. р-ну. Нині у З. — 2 заг.-осв. школи, дитсадок; рай. лікарня з від­діл. швидкої допомоги, поліклінікою, лаб., терапевт. від­діл.; Будинок культури, етногр. центр рос. культури, б-ка. Функціонують нар. вокал. ансамбль «Дружба», нар. духовий оркестр, нар. грец. вокал.-інструментал. ансамбль «Прометей», нар. кримськотатар. ансамбль «Ранкова зоря», нар. театр естради. Є церква Святителя Миколи Чудотворця УПЦ МП, мечеть. Встановлено меморіал односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятник під­пільнику І. Кулявіну. Серед видат. уродженців — гідробіо­лог Я. Цееб; письмен­ники Л. Фатєєв, Є. Штенгелов; актор, засл. арт. України В. Горбунов; скульптор М. Яременко.

В. М. Бородаєв, Н. І. Бандишева

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю