Зязюн Іван Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ЗЯЗЮ́Н Іван Андрійович (03. 03. 1938, с. Пашківка Ніжин. р-ну Черніг. обл. — 28. 08. 2014, там само) — філософ і педагог. Чоловік Л. Зязюн. Доктор філософських наук (1977), професор (1978), академік АПН СРСР (1989) та НАПНУ (1992). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2003, 2008). Закін. Київський університет (1964). Працював 1964–66, 1968–70 викл. філософії Дніпроп. с.-г. інституту; 1968, 1971–75 — у Київ. інституті театр. мистецтва: доцент; ректором Полтав. пед. інституту (1975–89); Міністром нар. освіти України (1990–92); від 1992 — в Інституті пед. освіти і освіти дорослих НАПНУ (Київ): від 1993 — директор. Наукові дослідження: філософія освіти, естетика, культурологія, педагогіка.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Естетичний розвиток особи. К., 1972; Естетичний досвід особи. К., 1976; Основы педагогического мастерства. К., 1987; Москва, 1989 (співавтор); Педагогічна майстерність. К., 1997; 2004; 2008 (співавтор); Неперервна професійна освіта: філософія, пед. парадигми, прогноз. К., 2003 (співавтор); Мистецтво у розвитку особистості. Чц., 2006 (співавтор); Філософія педагогічної дії. Чк., 2008.