Зязюн Іван Андрійович
ЗЯЗЮ́Н Іван Андрійович (03. 03. 1938, с. Пашківка Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 28. 08. 2014, там само) — філософ і педагог. Чоловік Л. Зязюн. Доктор філософських наук (1977), професор (1978), академік АПН СРСР (1989) та НАПНУ (1992). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2003, 2008). Закінчив Київський університет (1964). Працював 1964–66, 1968–70 викладач філософії Дніпропетровського сільськогосподарського інституту; 1968, 1971–75 — у Київському інституті театрального мистецтва: доцент; ректором Полтавського педагогічного інституту (1975–89); Міністром народного освіти України (1990–92); від 1992 — в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПНУ (Київ): від 1993 — директор. Наукові дослідження: філософія освіти, естетика, культурологія, педагогіка.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Естетичний розвиток особи. К., 1972; Естетичний досвід особи. К., 1976; Основы педагогического мастерства. К., 1987; Москва, 1989 (співавтор); Педагогічна майстерність. К., 1997; 2004; 2008 (співавтор); Неперервна професійна освіта: філософія, пед. парадигми, прогноз. К., 2003 (співавтор); Мистецтво у розвитку особистості. Чц., 2006 (співавтор); Філософія педагогічної дії. Чк., 2008.