Іванець Іван Йосипович

ІВАНЕ́ЦЬ Іван Йосипович (1893, с. Новосілки Гостинні Рудків. пов., нині Самбір. р-ну Львів. обл. — 10. 03. 1946, м. Солікамськ Перм. обл., РФ) — живописець і графік, фотограф, військовик. Навч. у Львів. університеті, вивчав малярство 1912–13 у С. Батовського-Качора, Львів. вільній АМ (1912–14). Від серпня 1914 — комендант чети, один з організаторів прес.-мист. справи у лавах УСС. 1915 — голова Прес-квартири при штабі Легіону УСС, заступник голови «Артист. горстки», референт протигаз. служби. 1 липня 1917 потрапив у рос. полон, вивезений у табір (Сх. Росія). Вдалося звільнитися. У Листопад. повстанні у Львові 1918 — командир 1-го відділу кінноти, ад’ютант штабу бригади у званні поручика. Брав участь в укр.-польс. війні 1918–19 і боях з Червоною армією 1920. У квітні 1920 після бою з більшовиками на Правобережжі втрачено зібрану ним колекцію з 2-х тис. істор. пам’яток і мист. творів, а також 900 фотографій з життя УСС. Захворів на тиф. Улітку 1920 потрапив у табір інтернов. воїнів УГА. У Празі закін. Укр. студію пластич. мистецтва (1927; викл. І. Кулець), Карлів університет (1926). Від 1927 — у Львові. Ілюстратор низки стрілец. видань, зокрема ж. «Бомба» (1916), зб. «Стрілецький календар-альманах Артистичної Горстки і Пресової Кватири УСС в полі на звич. рік 1917», літ.-мист. альманаху «Тим, що впали» (обидва — Л., 1917). Співзасн. ж. «Літопис Червоної калини». Автор обкладинки календаря «Карпатська правда» (Уж., 1926). Малюнки І. увійшли до альбому «Українські Січові Стрільці» (Л., 1935). Ілюстрував книжк. видання концерну І. Тиктора і кооперативу «Червона калина». Виконував дереворити та екслібриси (зокрема книжк. знак Р. Іванця, 1932). Ілюстрував 1940 львів. ж. «Література і мистецтво». 1941–44 — директор Львів. картин. галереї, одночасно — голова Спілки укр. образотвор. мистців у Львові. Автор істор., батал. композицій, пейзажів, світлин із життя УСС, статей на мист. теми. Співавтор проекту однострою та прапора УСС (1917). Більшість творів І. на воєнну тематику виконано під впливом експресіонізму, пейзажі — в постімпресіоніст. стилі. Писав відгуки на події мист. життя Львова у г. «Діло», «Новий час», ж. «Назустріч», «Наші дні», зокрема «Виставка картин Мане Катца» (1932), «Виставка пластичного мистецтва» (1933), «Виставка з нагоди 20-ліття УСС» (1934), «Осип Сорохтей» (1935), «Батальне малярство» (1936), «Картини Володимира і Слави Ласовських» (1937), «Війна і образотворче мистецтво» (1942), «Про карикатуру» (1943). Автор ст. «Стрілецька творчість» у зб. «Українські Січові Стрільці 1914–1920» (Л., 1935) та «Українське батальне і історичне малярство» в «Літописі Червоної калини» (Л., 1938). Залишив спогади про УСС. Учасник мистецьких виставок у Львові від 1916. Персон. — у Кракові (1944). Член і учасник виставок Укр. товариства прихильників мистецтва (1931–33), Асоц. незалеж. укр. мистців (1931–36), львів. організації СХ УРСР (1940–41), Спілки укр. образотвор. мистців (1941–44). Заарешт. більшовиками у Кракові 1945, депортов. до Солікамська. Значну частину доробку І. знищено. Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, НХМ, Нац. музеї у Львові, Нац. музеї у Кракові.

Тв.: «На постої», «Шлях», «Допомога села», «На позицію», «У снігову завію», «Марш уночі», «Зі звітом», «Гармати, вперед!», «Упав стрілець», «На згарищах», «Хрести і веселка» (усі — 1915–16), «Зруйнована садиба» (1919), «Село Ременів», «Купання коней», «Артилерія УГА» (усі — 1920-і рр.), «Воїн УГА», «Військовий з люлькою», «Чоловік» (усі — 1920), «Вітальна грамота С. Чумакові», «Військовик», «Вояк УГА К. Ващук», «Р. Волощук», «Січовий стрілець», «Я. Голота» (усі — 1921), «Вістовий», «Вояка УСС С. Іваницький», «Люба», «Сотник УГА О. Яблонський», «Четар», «Похід», «Сурмач на стежі», «Ю. Буцманюк за мольбертом» (усі — 1923), «Бій», «Чоловічий портрет» (обидва — 1924), «Дон Кіхот», «З книги В. Старосольського» (обидва — 1925), «Невідомий стрілець», «На річці в Ременові» (обидва — 1929), «Атака кінноти», «Останній бій», «Артилерія» (усі — 1930-і рр.), «У хаті», «Село», «Церква в Рогатині», «Ярмарок» (усі — бл. 1931), «По болотистих дорогах» (1931), «Гарматчики» (1936), «Б. Хмельницький» (1940), «Краєвид» (1941), «Боротьба за прапор», «Похід князя Ігоря», «На полі», «Подвір’я», «За плугом» (усі — 1942), «Дністер у Добровлянах», «Квіти» (обидва — 1943).

Літ.: Яців Р. Іван Іванець (1893–1946). Л., 1994; Мушинка М. Трагічна доля Івана Іванця та його художньої спадщини // Пороги. 2003. № 6; Рожак К. Мистецьке угрупування Українських Січових Стрільців // ОМ. 2005. № 3; Іванець Іван // Яців Р. Укр. мистецтво ХХ ст.: Ідеї, явища, персоналії: Зб. ст. Л., 2006.

О. М. Пеленська, Ю. О. Бірюльов

Основні твори

«На постої», «Шлях», «Допомога села», «На позицію», «У снігову завію», «Марш уночі», «Зі звітом», «Гармати, вперед!», «Упав стрілець», «На згарищах», «Хрести і веселка» (усі – 1915–16), «Зруйнована садиба» (1919), «Село Ременів», «Купання коней», «Артилерія УГА» (усі – 1920-і рр.), «Воїн УГА», «Військовий з люлькою», «Чоловік» (усі – 1920), «Вітальна грамота С. Чумакові», «Військовик», «Вояк УГА К. Ващук», «Р. Волощук», «Січовий стрілець», «Я. Голота» (усі – 1921), «Вістовий», «Вояка УСС С. Іваницький», «Люба», «Сотник УГА О. Яблонський», «Четар», «Похід», «Сурмач на стежі», «Ю. Буцманюк за мольбертом» (усі – 1923), «Бій», «Чоловічий портрет» (обидва – 1924), «Дон Кіхот», «З книги В. Старосольського» (обидва – 1925), «Невідомий стрілець», «На річці в Ременові» (обидва – 1929), «Атака кінноти», «Останній бій», «Артилерія» (усі – 1930-і рр.), «У хаті», «Село», «Церква в Рогатині», «Ярмарок» (усі – бл. 1931), «По болотистих дорогах» (1931), «Гарматчики» (1936), «Б. Хмельницький» (1940), «Краєвид» (1941), «Боротьба за прапор», «Похід князя Ігоря», «На полі», «Подвір’я», «За плугом» (усі – 1942), «Дністер у Добровлянах», «Квіти» (обидва – 1943).