ІВАНЕ́ЦЬ Іван Йосипович (1893, с. Новосілки Гостин­ні Рудківського пов., нині Самбірського р-ну Львівської обл. — 10. 03. 1946, м. Солікамськ Пермської обл., РФ) — живописець і графік, фото­граф, військовик. На­вчався у Львівському університеті, ви­вчав малярство 1912–13 у С. Батовського-Качора, Львівській вільній академії мистецтв (1912–14). Від серпня 1914 — комен­дант чети, один з організаторів пресово-мистецької справи у лавах УСС. 1915 — голова Прес-квартири при штабі Легіону УСС, за­ступник голови «Артистичні горстки», референт протигазової служби. 1 липня 1917 потрапив у російський полон, вивезений у табір (Східна Росія). Вдалося звільнитися. У Листопадовому пов­стан­ні у Львові 1918 — командир 1-го від­ділу кін­ноти, адʼютант штабу бригади у зван­ні поручика. Брав участь в україно-польської війні 1918–19 і боях з Червоною армією 1920. У квітні 1920 після бою з більшовиками на Прав­обереж­жі втрачено зі­брану ним колекцію з 2-х тис. історичних памʼяток і мистецьких творів, а також 900 фото­графій з життя УСС. Захворів на тиф. Улітку 1920 потрапив у табір інтернованих воїнів УГА. У Празі закінчив Українську студію пластичного мистецтва (1927; викл. І. Кулець), Карлів університет (1926). Від 1927 — у Львові. Ілюстратор низки стрілецьких ви­дань, зокрема журналу «Бомба» (1916), збірку «Стрілецький календар-альманах Артистичної Горстки і Пресової Кватири УСС в полі на звичний рік 1917», літературно-мистецького альманаху «Тим, що впали» (обидва — Л., 1917). Спів­засновник журналу «Літопис Червоної калини». Автор обкладинки календаря «Карпатська правда» (Уж., 1926). Малюнки І. уві­йшли до альбому «Українські Січові Стрільці» (Л., 1935). Ілюстрував книжкового ви­да­н­ня концерну І. Тиктора і ко­оперативу «Червона калина». Виконував дереворити та екслібриси (зокрема книжковий знак Р. Іванця, 1932). Ілюстрував 1940 львівський журнал «Література і мистецтво». 1941–44 — директор Львівської картин­ної галереї, одночасно — голова Спілки українських образотворчих мистців у Львові. Автор історичних, баталічних композицій, пейзажів, світлин із життя УСС, статей на мистецької теми. Спів­автор проєкту одно­строю та прапора УСС (1917). Більшість творів І. на воєн­ну тематику виконано під впливом екс­пресіонізму, пейзажі — в постім­пресіоністичному стилі. Писав від­гуки на події мистецького життя Львова у газетах «Діло», «Новий час», журналів «Назу­стріч», «Наші дні», зокрема «Ви­ставка картин Мане Катца» (1932), «Ви­ставка пластичного мистецтва» (1933), «Ви­ставка з нагоди 20-ліття УСС» (1934), «Осип Сорохтей» (1935), «Батальне малярство» (1936), «Картини Володимира і Слави Ласовських» (1937), «Війна і образотворче мистецтво» (1942), «Про карикатуру» (1943). Автор стат­ті «Стрілецька творчість» у збірці «Українські Січові Стрільці 1914–1920» (Л., 1935) та «Українське батальне і історичне малярство» в «Літописі Червоної калини» (Л., 1938). Залишив спогади про УСС. Учасник мистецьких ви­ставок у Львові від 1916. Персональні — у Кракові (1944). Член і учасник ви­ставок Українського товариства прихильників мистецтва (1931–33), Асоціації незалежних українських мистців (1931–36), львівській організації СХ УРСР (1940–41), Спілки українських образотворчих мистців (1941–44). Заарештований більшовиками у Кракові 1945, депортований до Солікамська. Значну частину доробку І. знищено. Деякі роботи зберігаються у Львівській галереї мистецтв, Національному художньому музеї, Національному музеї у Львові, Національному музеї у Кракові.