ІВАНИ́ЦЬКИЙ Віктор Федорович (20. 11 (02. 12). 1881, с. Калузьке Херсон. губ., нині с. Калуга Березнегуват. р-ну Микол. обл. — лютий 1955, м. Камʼянець-Подільський Хмельн. обл.) — сходо­знавець та бібліотеко­знавець. Закін. істор. від­діл. Київ. духов. академії (1906), залиш. на каф. євр. історії. Захистив 1911 дис., одержав ступ. магістра і до 1919 працював проф. у навч. закладах, читав лекції з історії Давнього Сходу. Від 1921 — у Всенар. б-ці України (ВБУ): зав. від­ділів орієнталії, бібліотеко­знавства, старо­друків, 1923–33 — за­ступник директора, 1929 — в. о. дир. На поч. 20-х рр. роз­робляв пита­н­ня роз­поділу й опрацюва­н­ня фондів, уклав ін­струкції, впроваджував їх у практику. Під­готував наук.-метод. основи під­руч. б-ки, керував її створе­н­ням у ВБУ. Одним з перших роз­робляв теор. пита­н­ня ви­значе­н­ня старо­друків, рідкіс. і цін­них ви­дань, їх обліку, опису, зберіга­н­ня, організації колекцій. Керував наук. діяльністю ВБУ, під­готовкою ви­дань, організацією аспірантури. Ред. «Журналу бібліотеко­знавства та бібліо­графії». Брав участь у роботі НДІ бібліотеко­знавства ВБУ, згодом Н.-д. кабінету бібліотеко­знавства при ВУАН. Опрацьовував теор. пит. бібліотеко­знавства, про­блеми під­готовки кадрів, організації н.-д. діяльності в б-ках, ко­ординації роботи б-к; ви­ступав з доповід­ями. Досліджував євр. друкар. справу, історію євр. друкарства в Україні. Нештат. спів­роб. євр. істор.-археогр. комісії АН (1928). Від січня 1932 до липня 1933 — директор видавництва ВУАН. У серпні 1933 під час «чисток» звільнений з ВБУ. 1933–50 — у Марій. респ. б-ці в Йошкар-Олі: засн. і зав. довідк.-бібліогр. від­ділу. Повернувся в Україну. Залишив мемуари (не опубл.).