Іваницький В’ячеслав Едуардович

ІВАНИ́ЦЬКИЙ В’ячеслав Едуардович (15. 11. 1944, с. Червоноволодимирівка Новоодес. р-ну Микол. обл. — 02. 07. 2022, Миколаїв) — художник-проектант, майстер художнього текстилю. Чоловік Л. Іваницької. Заслужений діяч мистецтв України (2002). Член НСХУ (1984). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1973; викл. С. Бесєдін, М. Шапошников). Відтоді працював у Миколаєві: на заводах «Кристал» та мастил.-змащув. систем (дизайнер, нач. бюро естетики); 1977–2004 — на Худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України (гол. художник); в експерим. студії при СХ СРСР у Москві (1984–87). Сценограф Микол. укр. театру драми та муз. комедії (1989–92). Основні галузі — монум. і декор.-ужитк. мистецтво. Учасник обл., всеукраїнських та міжнародних художніх виставок від 1977. Мист. стиль І. у килимарстві увібрав риси нар. декору без надмір. стилізації та спрощення. Його дизайн органічно доповнює інтер’єр новобудов; в об’єм. та площин. вирішенні та оформленні використовує тонке нюансування. Із дружиною створив гобелени «Миколаїв» (1980), «Пори року» (1991), «Простори Росії» (1992), «Троїсті музики» (1994) та завісу «Святкова» для Микол. укр. театру драми та муз. комедії (1993). Спроектував низку громад. об’єктів Пд.-укр. АЕС (Арбузин. р-н Микол. обл., 1980–85); виставк. і музейні експозиції у Миколаєві, Києві, Москві; у Миколаєві — пам’ятні знаки для міста (1984) та до 100-річчя микол. футболу (2009); експозицію про Олега Ольжича для серед. школи № 1 (2009).

Рекомендована література

1. Агеев Ю. Иваницкие — семья творческая // Юж. правда. 2002, 8 июня;
   Google Scholar Internet
2. Кремінь Д. Лінія життя // Рідне Прибужжя. 2004, 27 листоп.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю