Іваницький Сократ Омелянович

Визначення і загальна характеристика

ІВАНИ́ЦЬКИЙ Сократ Омелянович (08. 07. 1897, с. Чорнівка, нині Новоселиц. р-ну Чернів. обл. — 08. 07. 1974, Мюнхен) — історик права. Син О. Іваницького, чоловік І. Синенької-Іваницької. Від 1907 навч. у нім.-укр. гімназії в Чернівцях. 1915 мобілізов. до австро-угор. армії. Воював у складі Легіону УСС, командував сотнею, куренем. Перебував у таборах для інтернов. вояків УГА на тер. Чехо-Словаччини. 1921 закін. курси Торг. академії у м. Райхенберґ (Німеччина, нині Ліберець, Чехія), 1925 — Карлів університет у Празі, де 1934 здобув ступ. д-ра права. Працював в УВУ; від 1953 — в Укр. тех.-госп. інституті (обидва — Мюнхен): від 1964 — звич. проф., 1964–66 — продекан, 1966–74 — проректор; водночас від 1954 — науковий співробітник Інституту з вивчення історії культури народів СРСР, від 1957 — Інституту з вивчення проблем Сх. Європи УВАН. Автор праць з історії права України часів Гетьманщини, серед яких — «Переяславський договір з 1954 р.: Правна якість заложеного цим договором відношення договірних сторін» (Ню-Йорк; Детройт; Скрентон, 1954).

Завантажити статтю