Іваничі
ІВА́НИЧІ — селище міського типу Іваничівського району Волинської області, райцентр. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Долинка та Романівка. Знаходиться за 89 км від обл. центру. Пл. 6,05 км2. Насел. 7259 осіб (2001, складає 103,7 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. На околиці с-ща виявлено поселення доби бронзи (2 тис. до н. е.), знайдено крем’яні ножі, кам’яну сокиру та посуд. Уперше згадується під 1545 у люстрації Володимир. замку. І. перебували під владою Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 — у складі Польщі. У 16 — на поч 17 ст. ними володіли шляхтичі Іваницькі. Згідно з побор. реєстрами 1629 у селі знаходилося 68 димів. У 1-й пол. 17 ст. І. належали воєводі А. Киселю. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах кордонів Рос. імперії. 1899 в І. відкрито церк.-парафіял. школу. 1911 тут мешкало 902 особи. На поч. 1-ї світової війни до села з Володимира-Волинського прокладено залізницю. Внаслідок боїв улітку 1915 між рос. й австро-нім. військами зруйновано значну кількість будинків. 1916 нім. підприємець Рутман спорудив у селі лісопил. завод. За Ризьким договором 1920 І. відійшли до Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. Від 23 червня 1941 до 20 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили 47 жит. 1946–58 та від 1966 — райцентр. Від 1951 — смт. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Нині в І. працюють підприємства «АМТ “Труби”», «Європацукор», друкарня. Функціонують 2 заг.-осв. школи І–ІІІ ступ., 1 — І ступ., допоміжна школа-інтернат, дитсадок, муз. та спорт. школи; рай. дім «Просвіта», Іваничівський історичний музей, Будинок школяра, 2 б-ки; центр. рай. лікарня, фельдшер.-акушер. пункт; готель; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Колос». Діють народні фольклор. гурт «Горлиця», ансамбль пісні і танцю «Прибужжя», ансамбль нар. музики «Бужани», жін. ансамбль «Чарівниця», хор ветеранів війни та праці «Калина», зразк. хореогр. ансамбль «Прибужаночка». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Пам’ятка архітектури — церква сорока мучеників (18–19 ст.). Встановлено погруддя Т. Шевченка, пам’ятні знаки УСС, на честь 2000-річчя Різдва Христового, на честь 450-річчя І., мемор. комплекс рад. воїнам-визволителям, насипано символ. курган воякам УПА.
В. Г. Березюк, І. Є. Спиридон