Іванов Андрій Олексійович
ІВАНО́В Андрій Олексійович (30. 11 (13. 12). 1900, м. Замостя, нині Люблін. воєводства, Польща — 01. 10. 1970, Москва) — співак (лірико-драматичний баритон). Народний артист СРСР (1944). Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. кооп. інституті (1921–24), водночас брав уроки співу у приват. вокал. студії М. Лунда та був статистом в опері. 1925 І. запросили проспівати партію Євгенія Онєгіна в однойм. опері П. Чайковського у студент. випускній виставі Київ. муз. технікуму, керівництво якого зарахувало цей дебют як дипломну роботу й успішне закінчення опер. класу. 1925–26 — соліст пересув. опер. трупи В. Ганфа, 1926–28 — Бакин., 1928–31 — Одес., 1931–34 — Свердлов. (нині Єкатеринбург), 1934–49 — Київ. театрів опери та балету, 1950–56 — Великого театру у Москві. Саме в київ. період творчості його рідкіс. краси, «оксамитового» тембру баритон, гнучкий, політний, багатий на динам. відтінки, розквітнув і досяг вершини майстерності. Від 1956 плідно співпрацював із Всесоюз. радіо і студією грамзапису, які увічнили його значний опер. і камер. репертуар із творів рос., зарубіж. і укр. композиторів, укр. нар. пісень і романсів. За його участі записано опери «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Ріґолетто» Дж. Верді. Випущено комплект із 3-х платівок «Искусство Андрея Иванова». Гастролі в Австрії, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Угорщині.
Партії: Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Командарм («Перекоп» В. Рибальченка, Ю. Мейтуса, М. Тіца), Щорс (однойм. опера Б. Лятошинського), Шевченко (однойм. опера В. Йориша; усі — 1-е виконання), Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Мазепа, Євецький («Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Жермон, Ріґолетто, Амонасро, Ренато («Травіата», «Ріґолетто», «Аїда», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе).
Літ.: Євтушенко Д. Великий талант // Музика. 1975. № 6; Кагарлицький М. Уславлений співак // КіЖ. 1975, 14 груд.; Зарубин В. Андрей Алексеевич Иванов // Мастера Большого театра СССР. Москва, 1975; Тольба В. Голос необыкновенной красоты // В. Тольба. Статьи. Воспоминания. К., 1986.
М. Ф. Кагарлицький
Основні партії
Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Командарм («Перекоп» В. Рибальченка, Ю. Мейтуса, М. Тіца), Щорс (однойм. опера Б. Лятошинського), Шевченко (однойм. опера В. Йориша; усі – 1-е виконання), Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Мазепа, Євецький («Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Жермон, Ріґолетто, Амонасро, Ренато («Травіата», «Ріґолетто», «Аїда», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе).
Рекомендована література
- Євтушенко Д. Великий талант // Музика. 1975. № 6;
- Кагарлицький М. Уславлений співак // КіЖ. 1975, 14 груд.;
- Зарубин В. Андрей Алексеевич Иванов // Мастера Большого театра СССР. Москва, 1975;
- Тольба В. Голос необыкновенной красоты // В. Тольба. Статьи. Воспоминания. К., 1986.
М. Ф. Кагарлицький
Людина 
