Іванов Віктор Андрійович

ІВАНО́В Віктор Андрійович (11. 11. 1910, С.-Петербург — 13. 08. 2003, Запоріжжя) — промисловець, фахівець у галузі машинобудування. Герой Соц. Праці (1970). Державна премія СРСР у галузі н. і. т. (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Ленінгр. інститут інж. повітряного флоту (нині С.-Петербург, 1936). Працював 1929–30 на Іжор. маш.-буд. заводі (м. Колпіно Ленінгр. обл.), 1930–41 — на Запоріз. заводі № 29. У 1946–47 брав участь у відбудові Дніпрогесу, 1948–58 — його гол. інж. Водночас до 1948 — гол. інж. Запоріз. кабел. заводу, військ. представник запоріз. підприємств оборон. комплексу, заст. гол. контролера заводу «Моторобудівник», дир. Дніпров. мех. заводу (обидва — Запоріжжя). 1958–62 та 1965–71 — директор Запоріз. трансформатор. заводу, 1971–78 — ген. дир. ВО, 1978–2003 — пров. інж. відділу гол. зварювальника ВАТ «Запоріжтрансформатор». 1962–65 — заступник голови Придніпров. раднаргоспу. Під його керівництвом вперше у СРСР розпочато випуск швидкодіючого перемикал. устаткування, вперше у світі — автотрансформаторів напругою 750 кВ та потуж. 417 МВА.

Завантажити статтю