Іванов Віктор Андрійович

ІВАНО́В Віктор Андрі­йович (11. 11. 1910, С.-Петербург — 13. 08. 2003, Запоріж­жя) — промисловець, фахівець у галузі машинобудува­н­ня. Герой Соц. Праці (1970). Державна премія СРСР у галузі н. і. т. (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. Закін. Ленінгр. ін­ститут інж. повітряного флоту (нині С.-Петербург, 1936). Працював 1929–30 на Іжор. маш.-буд. заводі (м. Колпіно Ленінгр. обл.), 1930–41 — на Запоріз. заводі № 29. У 1946–47 брав участь у від­будові Дні­прогесу, 1948–58 — його гол. інж. Водночас до 1948 — гол. інж. Запоріз. кабел. заводу, військ. пред­ставник запоріз. під­приємств оборон. комплексу, заст. гол. контролера заводу «Моторобудівник», дир. Дні­пров. мех. заводу (обидва — Запоріж­жя). 1958–62 та 1965–71 — директор Запоріз. транс­форматор. заводу, 1971–78 — ген. дир. ВО, 1978–2003 — пров. інж. від­ділу гол. зварювальника ВАТ «Запоріжтранс­форматор». 1962–65 — за­ступник голови Придні­пров. раднаргоспу. Під його керівництвом вперше у СРСР роз­почато випуск швидкодіючого пере­микал. устаткува­н­ня, вперше у світі — автотранс­форматорів напругою 750 кВ та потуж. 417 МВА.

Завантажити статтю