Іванов Михайло Гаврилович
Визначення і загальна характеристика
ІВАНО́В Михайло Гаврилович (1877, м. Бахмут, нині Артемівськ Донец. обл. — листопад 1919, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) — композитор, музично-громадський діяч, педагог. Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві, навч. у Моск. консерваторії (кл. С. Танєєва). Від 1914 — у Катеринославі: викл. теорії музики, гармонії та опер. кл. Муз. училища, музики і співу — приват. (немуз.) навч. закладів; чл. «Просвіти»; засн. Укр. муз.-драм. школи (1918), ініціатор створення Укр. муз. товариства; кер. муз. сектору відділу мистецтв губнаросвіти (1918–19). Активно підтримав реорганізацію Катериносл. муз. училища в Консерваторію, відкриту урядом Директорії (лютий 1919). Розстріляний «за участь у замаху на життя батька Н. Махна». Автор низки статей (у рукописах) про укр. джерела в муз. творах рос. композиторів, зокрема «Дещо про мистецький світогляд П. І. Чайковського та М. А. Римського-Корсакова». Творча спадщина не збереглася.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Травнева ніч» (за М. Гоголем), дит. опера «Принц-свинопас» (за Г.-К. Андерсеном; обидві — лібрето В. Атаманюка); солоспіви — «На чужині», «Наче море в краях полудневих», «І нелюба свого», «Лебеді плавають», «Коли хочеш знати, серденько» (усі — сл. Олександра Олеся), «Вечір» (сл. Т. Шевченка), «Вечір тане в безкраї рожевому» О. Толстого, «Сто літ» Я. Полонського, О. Апухтіна (обидва — в укр. перекл. В. Атаманюка); 5 вальсів; хори; мелодекламації.