ЗА­ЙОНЧКО́ВСЬКИЙ Ананій (Zajączkowski Ananiasz; 12. 11. 1903, м. Вільно, нині Вільнюс — 06. 04. 1970, Рим, похов. у Варшаві) — польський орієнталіст, мово­знавець, історик, пере­кладач. З походже­н­ня караїм. Акад. Польс. АН (1961). У 1915–22 мешкав у Криму, де закін. Сімфероп. гімназію (1921). Здобув ступ. д-ра філософії в Яґел­лон. університеті (Краків, 1929). Від 1933 — керівник каф. тюркології Ін­ституту сходо­знавства Варшав. університету. Водночас очолював Польс. орієнталіст. ін­ститут (1946–50) та Ін­ститут орієнталістики Польс. АН (1953–69). Головний редактор журналу «Myśl Karaimska» (Вільнюс, 1930–48), «Przegląd Orientalistyczny» (1949–58), «Rocznik Orientalistyczny» (1953–70; обидва — Варшава). Автор класич. дослідж. з караїм., давніх хазар., осман., кипчац., тюрк. мов, арабомов. словників і під­ручників. Спів­упорядник караїм.-рос.-польс. словника (1974). Низку праць присвятив караїмам Галичини й Волині. Ви­вчав історію, культуру та етно­графію караїмів Криму. В укр. сходо­знавстві його дослідж. високо оцінив О. Пріцак.