Зайченко Георгій Григорович
.jpg)
ЗА́ЙЧЕНКО Георгій Григорович (20. 06. 1945, Київ) — живописець. Чоловік Т. Зайченко, батько О. Зайченко-Свєчникової. Член НСХУ (1990). Закін. Строганов. вище худож.-пром. училище (Москва, 1978; викл. П. Дудник, Г. Захаров, В. Редічкін). Викл. дит. студії образотвор. мистецтва у Києві (від 1971). Учасник всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1975. Персон. — у Нью-Йорку (1981), Братиславі (1983), Тулузі (Франція, 1988), Києві (1990, 1992, 2000, 2005, 2008), Парижі (1991), Ессені (Німеччина, 1994). Автор пейзажів, натюрмортів, портретів. Для твор. манери характерні густі пастозні мазки, що створюють рельєфну фактуру картин.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Річка Псел» (1959), «Гуси», «Луг» (обидва — 1960), «Абрамцево» (1963), «Соломенська церква. Київ» (1965), «У Лаврі. Київ» (1967), «Кладовищенська каплиця», «Кладовищенські ворота» (обидва — 1972), «Автопортрет», «На Великдень» (обидва — 1975), «Венеція» (1985), «Париж. Опера» (1992), «Ізраїль», «Віфлеєм» (обидва — 1995), «Париж», «Ізраїль. Храм гробу Господнього», «Букет» (усі — 2000), «Японія. Канал», «Натюрморт із яблуками» (обидва — 2005), «Хвиля» (2008), «Яблука» (2009), «Золоті ворота. Київ» (2010); графічна серія «Подорожі» (2002–10).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 