Зайчук Валентин Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ЗАЙЧУ́К Валентин Олександрович (27. 08. 1949, м. Старокостянтинів Камʼянець-Поділ., нині Хмельн. обл.) — педагог, дипломат. Брат Б. Зайчука. Кандидат педагогічних наук (1994), професор (2005), академік АПНУ (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Закін. Київ. пед. інститут (1971). Відтоді учителював; від1982 працював у Київ. обл. упр. нар. освіти: 1988–91 — 1-й заст. зав.; 1991–97 — заступник, 1-й заст. Міністра освіти України; 1998–99 — заступник директора з наукової роботи Інституту педагогіки АПНУ (Київ); 1999 — Міністр освіти України; 2000–01 — Надзвич. і Повноваж. Посол України у Литов. Респ.; 2001–02 — Держ. секр. Міністерства освіти і науки України; від 2002 — керівник апарату ВР України.
Пр.: Проблеми підготовки кадрів у ПТУ сільськогосподарського профілю в Україні (1969–1995). 1997; Науково-освітній потенціал нації. Погляд у ХХІ століття. Кн. 1–3. 2003; 2004 (співавтор); Загальна психологія: Підруч. 2004 (співавтор); Проблеми законодавчої політики. Вип. 1–2. 2004–05 (співавтор); Бюлетень моніторингу законодавства України. Вип. 1. 2009 (співавтор); усі — Київ.
М. С. Держалюк
Додаткові відомості
- Основні праці
- Проблеми підготовки кадрів у ПТУ сільськогосподарського профілю в Україні (1969–1995). 1997; Науково-освітній потенціал нації. Погляд у ХХІ століття. Кн. 1–3. 2003; 2004 (співавтор); Загальна психологія: Підруч. 2004 (співавтор); Проблеми законодавчої політики. Вип. 1–2. 2004–05 (співавтор); Бюлетень моніторингу законодавства України. Вип. 1. 2009 (співавтор); усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
