Закарпатська низовина

ЗАКАРПА́ТСЬКА НИЗОВИНА́ — частина Середньодунайської рівнини в Закарпатській області. З Пн. Сх. оточена Вулкан. хребтом. Довжина 80–90 км, шир. 22–35 км, вис. 101–133 м. У межах З. н. — під­вищене Берегів. вулкан. горбогірʼя з абсолют. вис. окремих горбів 180–367 м над р. м. Поверх­ня З. н. плоска, східчаста, слабонахилена на Пд. Зх. Складається з вулкан. порід і моласів, пере­критих глинами, галечниками, лесами, супіщаними та лесоподіб. від­кладами. Корисні копалини: каолін, алуніти, поліметал. руди, буд. матеріали; є джерела мінерал. вод. Низовину дренують р. Уж, Латориця і Тиса з притоками Боржавою та Рікою. Є водо­сховища, ставки, ка­нали. Клімат теплий і вологий, середня температура січня –3 °С, липня — +20 °С. Пере­важають ландшафти низькотерас. слабодренов. рівнин з дерновими опідзоленими гле­йовими, дерново-буроземними, лучно-буроземними кислими оглеєними, лучно-болот. та болот. ґрунтами під дубовими і чорновільховими лісами. Лісистість 10–15 %. С.-г. угі­д­дя за­ймають понад 50 % тер. З. н., зокрема рілля — 188 тис. га, пасовища — 102,4 тис. га, сіножаті — 73,4 тис. га. Територія густо заселена. Роз­винені садівництво, вино­градарство, овочівництво, зерн. госп-во, тварин­ництво. В остан­ні роки активно роз­вивається туризм (особливо сільський, зелений). Негативно впливає на стан річок та роз­виток руслових процесів нерац. господарюва­н­ня на водозборах і в долинах річок. Значні площі земель меліоров., уздовж річищ збудов. прирічк. дамби, однак про­блема захисту с.-г. угідь, поселень і комунікацій від під­топле­н­ня і затопле­н­ня паводк. та повеневими водами залишається невирішеною, про що свідчать наслідки руйнів. паводків 1998, 2001, 2007. На З. н. роз­таш. заказники заг.-держ. значе­н­ня «Юлівська гора», «Чорна гора» та Великодобронський заказник. 2009 створ. регіон. ландшафт. парк «Притисянський», який до­зволить зберегти до 20 % рідкіс. видів флори і фауни рівнин. частини Закарпа­т­тя.

Завантажити статтю