ЗАКАРПА́ТСЬКИЙ АРТЕЗІА́НСЬКИЙ БАСЕ́ЙН — гідрогеологічна область, яка в гео­структурному від­ношен­ні повʼязана з Закарпатською між­гірською западиною (внутрішнім прогином). Западина заповнена потуж. комплексом неоген. від­кладів (молас), що залягають на складчастому фундаменті альп. віку. Товща молас — уламковий матеріал з прошарками хемоген. (камʼяна сіль) і вулканіч. від­кладів. Вигорлат-Гутин. гряда, складена вулканоген. породами неоген. віку, поділяє тер. З. а. б. на Чоп-Мукачів. і Солотвин. западини. Складність будови З. а. б. ви­значається непослідов. пошире­н­ням водонос. шарів, їх складним взаємовід­ноше­н­ням у профілі та нерівномірністю обводненості водовмісних порід у просторі. Виняток в даному випадку становлять водоносні від­клади четвертин. і четвертин­но-пліоцен. віків, що залягають на корін­них породах і досить поширені у межах басейну. Водоносними є четвертин­ні, неоген., палеоген., крейдові та палеозой. від­клади. Як джерело питного водопо­стача­н­ня осн. роль ві­ді­грають ресурси під­зем. вод четвертин. і четвертин­но-пліоцен. від­кладів.