ЗАКАРПА́ТСЬКИЙ АРТЕЗІА́НСЬКИЙ БАСЕ́ЙН — гідрогеологічна область, яка в гео­структурному від­ношен­ні повʼязана з Закарпатською між­гірською западиною (внутрішнім прогином). Западина заповнена потужними комплексом неогенових від­кладів (молас), що залягають на складчастому фундаменті альпійського віку. Товща молас — уламковий матеріал з прошарками хемоген­них (камʼяна сіль) і вулканічних від­кладів. Вигорлат-Гутинська гряда, складена вулканоген­ними породами неогенового віку, поділяє територію З. а. б. на Чоп-Мукачівську і Солотвинську западини. Складність будови З. а. б. ви­значається непослідовним пошире­н­ням водоносних шарів, їх складним взаємовід­ноше­н­ням у профілі та нерівномірністю обводненості водовмісних порід у просторі. Виняток в даному випадку становлять водоносні від­клади четвертин­них і четвертин­но-пліоценових віків, що залягають на корін­них породах і досить поширені у межах басейну. Водоносними є четвертин­ні, неогенові, палеогенові, крейдові та палеозойські від­клади. Як джерело питного водопо­стача­н­ня основна роль ві­ді­грають ресурси під­земних вод четвертин­них і четвертин­но-пліоценових від­кладів.