Закарпатський краєзнавчий музей
Визначення і загальна характеристика
ЗАКАРПА́ТСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Створ. 1945 у будинку колиш. адм. комітат. упр. (нині Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая, памʼятка архітектури поч. 19 ст.) на базі етногр. та природн. колекцій Ужгород. земського музею (діяв від 1929) та музею товариства «Просвіта» (1928). Від 1947 розташ. в Ужгород. замку 13–18 ст. 1948 відкрито 1-у експозицію. 1950 його поповнено унікал. археол. та істор. колекціями колиш. Мукачів. музею ім. Т. Легоцького (1924). Нині музей здійснює н.-д., збиральниц.-пошук., експозиц., наук.-просвітн., памʼяткоохоронну та наук.-метод. діяльність. Експозиції: природи, археології, історії, духов. культури, холод. і вогнепал. зброї 14–20 ст., нар. одягу, муз. інструментів, історії замку і Ужгорода, стародруків, музей-кімната А. Волошина, «Закарпаття між двома світовими війнами». У фондах — 120 тис. експонатів. Серед найцінніших — камʼяні знаряддя праці давньої людини, бронз. вироби 13–12 ст. до н. е. (понад 3 тис. од.), рим., австрій., угор., чес., польс., укр., рос. та ін. грош. знаки (понад 13 тис.), холодна та вогнепал. зброя 14 — поч. 20 ст., вироби цехових ремісників 16–18 ст., художнє і побут. литво Фрідешів., Довжан., Кобилец.-Полян., Турʼє-Реметів. залізооброб. заводів 18–19 ст., рукописні «Мукачівський псалтир» (14 ст.), «Королівське Євангеліє» (1401), словʼян. стародруки «Біблія руська» (1519) Ф. Скорини, «Острозька біблія» (1581) І. Федорова, «Лексикон Славяноруський» (1627) П. Беринди, стародруки 17–18 ст. (понад 200), рідкісна періодика серед. 19 — 1-ї пол. 20 ст., світлини та документи 1918–19, 1938–39, 1944–45, 1989–91, нар. муз. інструменти та нар. одяг Закарпаття 19 — 1-ї пол. 20 ст. Серед унікал. природн. експонатів — скамʼянілий скелет риби-тунця (46 млн р.), рештки мор. їжаків, молюсків, кістки та зуби мамонта, печер. ведмедя, гігант. оленя, зубра. Функціонує наук. б-ка. Музейні працівники проводять щорічні наук. конф., видають період. збірники (дослідж. з історії, етнографії, археології, природознавства), буклети, довідники, каталоги, здійснюють комплексне краєзнавче обстеження сіл Закарп. обл. Налагоджено контакти з музеєм ім. А. Йоші (м. Ніредьгаза, Угорщина), Нац. музеєм Будапешта, краєзнав. музеєм м. Требішов, музеєм укр.-рус. культури у м. Свидник (обидва — Словаччина), культ.-осв. та нац.-культ. товариствами. Перший дир. — І. Коломієць, від 1988 — В. Шеба.
Літ.: Федака П. Закарпатський краєзнавчий музей на відтинку своєї півстолітньої історії // Наук. зб. Закарп. краєзнав. музею. 1996. Вип. 2; Його ж. Памʼятки Замкової гори. Уж., 2000.
П. М. Федака
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
