Законников Сергій Іванович

ЗАКО́ННИКОВ Сергій Іванович (Законнікаў Сяргей Іванавіч; 16. 09. 1946, с. Слобода Вітеб. обл., Білорусь) — білоруський поет, публіцист, перекладач. Член Білорус. ПЕН-центру (1989). Літ. премія ім. А. Кулешова (1982), Державна премія Білорусі ім. Янки Купали (1992), Міжнар. літ. премія ім. В. Гулевича (Польща, 1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (Україна, 2006). Закін. Білорус. університет (1969). Учителював. 1975–78 — кор. г. «Звязда»; 1979–86 — зав. сектору худож. літ-ри відділу культури ЦК КП Білорусі; 1986–2002 — гол. ред. ж. «Полымя». Поезії З. притаманні громадян. пафос, любов до рідної землі, увага до духов. цінностей, неприйняття міщанства та споживац. моралі. Зб. «Бяседа» (1973), «Устань да сонца» (1976), «Пакуль жыве мая бяроза» (1981), «Вера, надзея, любоў» (1983), «Прысак часу» (1986), «Сутнасць», «Вечная далеч» (обидві — 1987) засвідчили самобут. талант, громадян. позицію поета. Новий етап творчості З. розпочався на хвилі сусп. перебудови 80-х рр., після Чорноб. катастрофи — поеми «Чорная быль» (1989), «Зязюля» (1996), зб. «Заклінанне» (1991), «Святая воля» (1993), у яких різнобічно й глибоко осмислив сучасність. У зб. «У вочы вечнасці гляджу», «Лістам дарога запала» (обидві — 2000), «Гэта мы» (2007) — поет. роздуми про долю батьківщини, вічні ідеали й цінності. За цикл віршів «Жыві, Україна!» відзнач. Міжнар. літ. премією ім. Г. Сковороди (Україна, 1997).

Завантажити статтю