Закржевський Євгеній Броніславович
ЗАКРЖЕ́ВСЬКИЙ Євгеній Броніславович (02(15). 08. 1909, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 18. 03. 1973, Ленінград, нині С.-Петербург) — лікар-терапевт. Батько О. Закржевського. Доктор медичних наук (1952). Закін. Київський медичний інститут (1931), де й працював доцент кафедри терапії. Під час 2-ї світової війни та в повоєнні роки — військ. лікар. Від 1956 — у Військ.-мед. академії в Ленінграді: 1960–63 — завідувач кафедри військ.-польової хірургії; 1963–73 — професор кафедри шпитал. терапії Ленінгр. сан.-гіг. мед. інституту. Одним з перших у СРСР організував відділ. інтенсив. терапії для надання спеціаліз. допомоги хворим з гострими хім. отруєннями. Зробив вагомий внесок у вирішення проблем терапії гострої променевої хвороби, обґрунтувавши та застосувавши методи трансплантації кістк. мозку і переливання донор. крові особам, які постраждали під час аварії на атом. підвод. човні ВМФ СРСР (К-19). Вивчав патогенез гострих лейкозів і анемій, що виникають при захворюваннях органів кровотворення, жовтої дистрофії печінки. Втілив на практиці методику прижиттєвої біопсії печінки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Внешняя секреция поджелудочной железы и функциональная диагностика ее заболеваний. К., 1940; Пункционная биопсия печени и ее диагностическое значение. Ленинград, 1960; Функциональная диагностика заболеваний поджелудочной железы. Ленинград, 1961; Люминесцентная микроскопия в клинико-гематологических исследованиях. Ленинград, 1963 (співавтор); Организация неотложной помощи при острых отравлениях // Военно-мед. журн. 1966. № 1 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
