Закусило Микола Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЗАКУСИ́ЛО Микола Іванович (14. 08. 1956, с. Малі Мошки Овруц. р-ну Житомир. обл.) — прозаїк, драматург, живописець. Член НСПУ (1994). Закін. Київський університет (1982) і студію при Будинку художника (Київ, 2001; майстерня В. Каверіна). Був іконописцем, реставрував храми Полісся, збирав пісенну архаїку поліщуків (т. зв. пн. голосюрки пастухів). Досліджує поліс. міфологію та демонологію, використовуючи сюжети й образи у власній творчості. Розробив своєрід. стиль на основі пн.-поліс. говірок. Лейтмотив у творчості — трагізм людського існування у постчорноб. Україні. Займається також живописом. Використовує прийоми іконопису. За своїм романом «Норичанка і птах» (неопубл.) створив однойменний цикл полотен. Персон. виставки — у Києві (2002, 2006).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Прибутна вода: Оповідання. К., 1987; Грамотка скорблячих: Роман-жальки // Вечеря на дванадцять персон. К., 1997; Книга плачів. К., 1999; Полєшукова душа: Трактати пастуха // Косень. Ж., 1999. № 1–2; Глина світу (ь): Побут. п’єса // Світло спілкування. Спецвип. Ж., 2007; живопис — «Старий образ (Змієборець)», «Козак Мамай» (обидва — 1994), «Третій радіючий», «Німа примара», «Музика почуттів», «У болотах», «Сон непорочного птаха» (усі — 2000), «До дому Божія (Два птахи шкандибають)» (2003), «Хранитель» (2004), «Полєшуки в Океанії» (2006), «Поцілунок місяця», «Сонцеворот у світа», «Ті, що драються», «Ти ступила на землю із мого ребра» (усі — 2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
