ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Заливаха Опанас Іванович

ЗАЛИВА́ХА Опанас Іванович (26. 11. 1925, с. Гусинка Куп’ян. р-ну, нині Харків. обл. – 24. 04. 2007, Івано-Франківськ) – живописець, графік, скульптор і кераміст. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1995), премія ім. В. Стуса (1989). Заслужений художник України (1999). Член НСХУ (1989). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1960; викл. А. Мильников, В. Орєшников, М. Степашкін). Працював 1960–61 художником у Тюмені (РФ), де 1961 організував першу персон. виставку. 1961–65 – в Івано-Фр. худож. фонді. Персон. виставку 1962 закрито через тиждень за «безідейність». Актив. учасник руху шістдесятників. Заарешт. у серпні 1965 і засудж. до 5-ти р. таборів суворого режиму за антирад. пропаганду й агітацію. Покарання відбував у мордов. таборі № 11, де таємно виконав десятки екслібрисів, вітал. листівок, ескізів темат. композицій, плакатів із зображенням Т. Шевченка (для святкування в таборі), портрет поета-в’язня К. Скуєнієкса. 1970 повернувся до Івано-Франківська. Персон. виставки – у Львові (1988), Івано-Франківську, Києві, Чернівцях (усі – 1989), Харкові, Хмельницькому, Тернополі, Каневі (Черкас. обл.), Калуші, Надвірній, Косові, Бурштині, Коломиї (усі – Івано-Фр. обл.; усі – у 1990-х рр.), Лондоні (1997). Працював у галузях станк. й монум. малярства (пейзажі, портрети, автопортрети, натюрморти, темат. композиції, оздоблення інтер’єрів громад. споруд), станк. та книжк. графіки (темат. композиції, портрети, вітал. листівки, екслібриси, іл., оформлення книг); створював також вітражі, мозаїки, станк. скульптури та кераміку. Новаторські за формою твори З. сповнені нац.-патріот. змісту. Для його творчості характерна широка тематика: відтворення істор. минулого народу (мозаїка «Борітеся – поборете», 1963; «Козака несуть», 1966, олія; «Козак Мамай», 1969, дерево, метал, темпера; «Чумацька вечеря», 1980-і рр., олія), возвеличення Кобзаря (вітраж «Т. Шевченко», 1964, співавтори – А. Горська, Л. Семикіна, знищено; ліногравюра «Чи буде суд? Чи буде кара?», 1964; «Шевченко-пророк», 2006, олія), філос. роздуми («Доля», 1970; «Світло істини», 2001), духовність народу («Богородиця», 1980; «Молитва», 1987; «Храмове», 1998), переживання люд. долі («Розлука», 1970-і рр.; «Пієта», 1985; «Смуток», 1994), викриття злочинів тоталітар. режиму («Привид комунізму», 1982; «33-й рік», 1997; «Голодомор», 1998), мужність, жертовність, шляхетність мучеників за свободу («Мовчання», «Чай», обидва – 1989; «Ґрати», 1998; усі – олія). Залишив спогади у кн. «Алла Горська. Червона тінь калини. Листи. Спогади. Статті» (К., 1996). Оформив обкладинку ж. «Український вісник» (1987), кн. «Блудні сини України» Є. Сверстюка (К., 1993), «Палімпсести» В. Стуса (К., 2003); інтер’єри кав’ярень «Медівня», «Казка», «Картопляники», «Білий камінь», «Скала», крамниці «Дит. світ» (усі – в Івано-Франківську, 1989). Окремі роботи зберігаються в НХМ, Нац. музеї у Львові, Івано-Фр. ХМ, Тюмен. картин. галереї.

Літ.: Горинь Б. Опанас Заливаха. Вибір шляху. К., 1995; Підгора В. Філософ української образотворчості // ОМ. 1995. № 1; Опанас Заливаха: Альбом-каталог. Ів.-Ф., 1996; Наконечний Л. Панас Заливаха на Британських островах серед українців // Укр. думка. 1997, 16 жовт.; Горинь Б. Дорога до себе була дорогою до України // Час. 2000, 24 листоп.; Мисюга Б. Старт табірної графіки Опанаса Заливахи // ОМ. 2003. № 1; Опанас Заливаха: Альбом. К., 2003; Корогодський Р. Опанас Заливаха // Сучасність. 2005. № 6; Овсієнко В. Він просто був українцем // Визв. шлях. 2007. № 4.

Б. М. Горинь

Рекомендована література

  1. Горинь Б. Опанас Заливаха. Вибір шляху. К., 1995;Google Scholar
  2. Підгора В. Філософ української образотворчості // ОМ. 1995. № 1;Google Scholar
  3. Опанас Заливаха: Альбом-каталог. Ів.-Ф., 1996;Google Scholar
  4. Наконечний Л. Панас Заливаха на Британських островах серед українців // Укр. думка. 1997, 16 жовт.;Google Scholar
  5. Горинь Б. Дорога до себе була дорогою до України // Час. 2000, 24 листоп.;Google Scholar
  6. Мисюга Б. Старт табірної графіки Опанаса Заливахи // ОМ. 2003. № 1;Google Scholar
  7. Опанас Заливаха: Альбом. К., 2003;Google Scholar
  8. Корогодський Р. Опанас Заливаха // Сучасність. 2005. № 6;Google Scholar
  9. Овсієнко В. Він просто був українцем // Визв. шлях. 2007. № 4.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Заливаха Опанас Іванович / Б. М. Горинь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-14749. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Том ЕСУ:

10-й

Дата виходу друком тому:

2010

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

14749

Кількість переглядів цього року:

169

Схожі статті

Маркович
Людина  |  Том 19 | 2018
В. П. Бадяк, Л. В. Волошин
Поплавський
Людина  | 2024
І. М. Блюміна
Захарчук
Людина  |  Том 10 | 2024
О. М. Іванова-Солодовникова

Нагору