Зальцбурґ

ЗА́ЛЬЦБУРҐ (Salzburg) — столиця одно­ймен­ного краю в Австрії. Знаходиться біля пн. під­ніж­жя Альп, на р. Зальцах. Площа 65,678 км². Насел. 147,5 тис. осіб (2010). Вперше згадується у документах бл. 755. Від кін. 8 ст. — у володін­ні бавар. герцогів, 1275–1803 — архі­єпис­копів. 1287 отримав міське право. 1800 окупов. франц. військами, від 1803 — у складі володінь герцога Фердинанда III Тосканського. 1806 ві­ді­йшов до Австрії. 1810–16 — у складі Баварії. Від 1850 (остаточно 1861) — самост. австр. корон­на земля зі статусом герцогства, від 1869 — адм. центр однойм. землі. 1938–45 входив до складу Німеч­чини. Під час 2-ї світової війни 40 % міських споруд зруйновано. 1945–55 — в амер. зоні окупації. З. — значний центр торгівлі, банк.-фінанс. і страх. операцій. У промисловості пере­важають дрібні та середні під­приємства, провід­ні галузі — машинобудува­н­ня і металооб­робка. У З. роз­таш. гол. під­приємство між­нар. концерну «Palfinger Group», ф-ки «Mayer & Co Beschläge GmbH», «Hallein». Великий транс­порт. вузол: автобани зʼ­єд­нують З. з містами Австрії та Німеч­чини (Ві­день, Мюнхен, Ін­нсбрук, Леобен); залізничні — з Італією, Словенією та Балкан. країнами. Між­нар. аеропорт — Максґлан. З. — значний наук.-освіт. (університети — Паріса фон Лодрона, приклад. наук, мед., музики та сценіч. мистецтва «Mozаrteum») і турист. осередок. Серед музеїв — «Кароліно Ауґустеум», «Будинок природи», сучасності, інструментів; театрів — «Ландестеатер», «Шаушпільхаус», маріонеток, вуличний. З. — один із провід. у Європі центрів муз. мистецтва. У місті від­буваються числен­ні між­нар. муз. фестивалі, найві­доміші з яких — Зальцбур. (літній) і «Тиждень Моцарта» (зимовий). Архіт. памʼятки: бенедикт. монастирі св. Петра (6–7 ст., чол.) і Нон­нберґ (7 ст., жін.), барок. кафедрал. собор св. Руперта (1614–28), церкви 17–18 ст.; фортеця Гоензальцбурґ (1077), Ратуша (1407), палаци — Гел­льбрунн (1613–15), Леопольдскрон (18 ст.), палац.-парк. ансамбль Мірабель (1606); будинок, де мешкав 1773–80 В.-А. Моцарт (нині діє музей). Істор. центр З. включений до списку Світ. спадщини. 1945–50 у З. й околицях проживало від 4 до 8 тис. українців у таборах пере­міщ. осіб, діяли катол. і православна парафії, видавництво тижневика «Нові дні» й щоден­ника «Остан­ні новини», г-зія, низка культ.-осв. і спорт. т-в. Від 1951 З. — осідок Укр. центр. допомогового обʼ­єдн. в Австрії. Нині в З. й околицях мешкає бл. 250 українців. Побл. З. у с. Ґредіґ є укр. цвинтар, де похов. бл. 300 осіб — жертв 1-ї світової війни, еваку­йов. з Волині.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю