Замора Федір Павлович
ЗАМО́РА Федір Павлович (19. 02. 1887, с. Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. — 18. 12. 1937, Харків) — громадський діяч. Закін. Львівський університет (1912). Актив. учасник нац. молодіж. руху, віце-президент Укр. студент. союзу (1908). Учителював. 1918 — чл. Нац. ради ЗУНР, від 1919 — в УГА. Під час перебування УГА у складі Червоної армії — політкомісар бригади. У серпні–вересні 1920 — голова Терноп. ревкому Галиц. соціаліст. рад. республіки. Від 1921 — директор труд. шкіл у Полтаві та Харкові. 1932 заарешт. і засудж. у справі Укр. нац. центру до 3-х р. заслання. 1937 заарешт. удруге і розстріляний органами НКВС. Реабіліт. 1988.
Рекомендована література
- Кравс А. За українську справу. Л., 1937;
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Л., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
