ЗАМО́СТЯ (Zamość) — місто у Люблінському воєводстві Польщі, повітовий центр. 1975–98 — центр Замост. воєводства. Насел. 66,5 тис. осіб (2005). Засн. 1580 польс. канцлером Я. Замойським, від­тоді має статус міста. Було важливим культур. (1595 від­крито академію) та госп. осередком і фортецею. 1648 місто без­успішно намагався захопити Б. Хмельницький, 1705 його зайняв геть­ман І. Мазепа. Після третього поділу Речі Посполитої 1795 ві­ді­йшло до Австрії, від 1813 — у складі Росії (протягом майже року витримувало облогу рос. військ). У 17–19 ст. діяв василіян. Свято-Микол. монастир, 1720 з метою упорядкувати церк. і обряд. життя греко-католиків тут проведено провінц. собор єпис­копату і священ­ництва. Станом на 1892 у З. проживало понад 10 тис. осіб. Працювало 8 пром. під­приємств, найбільше серед яких — ф-ка з виготовле­н­ня гнутих меблів. За умовами Брестського мирного договору місто повин­но було увійти до складу УНР. У серпні 1920 побл. З. 6-а Січова стрілец. дивізія під командува­н­ням генерала М. Без­ручка зупинила рейд більшов. 1-ї Кін­ної армії під командува­н­ням С. Будьон­ного на Варшаву. До 1944 існувала невелика укр. громада, працював Укр. допомоговий комітет. У Замост. пов. до 1945 мешкало бл. 8-ми тис. українців, які ви­знавали свою нац. приналежність, та понад 10 тис. полонізованих. Є памʼятка укр. архітектури доби Ренесансу — церква св. Миколи 1-ї пол. 17 ст. із бароковою дзвіницею кін. 17 ст. (нині костел ордену редемптористів), діє православна парафія.