Занков Леонід Володимирович
ЗАНКО́В Леонід Володимирович (10(23). 04. 1901, Варшава — 27. 11. 1977, Москва) — педагог. Доктор педагогічних наук (1943), академік АПН РРФСР (1955). Закін. Моск. університет (1925). Від 1929 працював в установах АПН РРФСР, зокрема в Інституті дефектології: 1944–47 — директор; 1951–77 — в НДІ теорії та історії педагогіки: до 1955 — заступник директора з наукової роботи, відтоді — зав. лаб. експерим. дидактики; водночас — викладач, завідувач кафедри дефектології Моск. пед. університету. Вивчав особливості пам’яті, мислення і мовлення розумово відсталих дітей, проблеми взаємозв’язку навч. та розвитку особистості, оптимал. поєднання у навч. процесі словес. і наоч. засобів. Працював над створенням системи початк. навч., спрямованої на підвищення якості засвоєння знань і всебіч. розвиток дитини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки психологии умственно отсталого ребенка. 1935; Память школьника, ее психология и педагогика. 1944; О предмете и методах дидактических исследований. 1962; Дидактика и жизнь. 1968; Обучение и развитие. 1975 (співавтор); Избранные педагогические труды. 1990 (усі — Москва).
Завантажити статтю
Людина 
