Запаси корисних копалин
ЗАПА́СИ КОРИ́СНИХ КОПА́ЛИН — кількість мінеральної сировини в надрах, на земній поверхні, на дні водойм, у поверхневих і підземних водах території й акваторії світу, країни, регіону, родовищ. Визначають за даними геол. розвідки з урахуванням можливостей існуючих технологій видобутку. У надрах З. к. к. вимірюють в тоннах (руди, вугілля, нафта та газовий конденсат, гірн.-хім. і гірн.-тех. сировина), кубіч. метрах (буд. матеріали, природ. газ), каратах (алмази). Для деяких видів корис. копалин, крім того, визначають кількість цінних компонентів, що містяться в них, напр., металів або їх сполук — у рудах, п’ятиокису фосфору (Р2О5) — у фосфат. сировині (фосфоритах, апатитах) тощо. Запаси енергет. сировини обраховують також у тоннах умов. палива. За ступенем достовірності оцінювання З. к. к. поділяють на 4 категорії: А, В, С1 і С2. Категорія А — детально розвідані запаси в точно визначених межах тіл корис. копалин з повним виявленням природ. типів і пром. сортів мінерал. сировини, а також геол. факторів, що визначають умови її видобутку. До категорії В належать попередньо розвідані запаси з приблизно визначеними контурами тіл корис. копалин і недостатньо з’ясованим простор. розподілом типів мінерал. сировини. Категорія С1 включає запаси розвіданих родовищ на ділянках склад. геол. будови, а також на недостатньо вивчених нових площах або на площах, що безпосередньо прилягають до раніше детально розвіданих ділянок родовищ. Запаси цієї категорії обраховують шляхом екстраполяції геол. даних з достовірно вивчених частин родовищ. Категорія С2 — перспективні запаси, які прогнозують за межами розвіданих частин родовищ на основі інтерпретації їх геол. будови та за аналогією з вже відомими і детально розвіданими покладами корис. копалин. Запаси категорій А + В + С1 служать основою для проектування та будівництва гірн. підприємств (кар’єрів, рудників, шахт тощо), запаси категорії С2 — можливим резервом. Крім того, виділяють прогнозні, або геол. запаси, які вказують на перспективи виявлення пром. запасів і визначають доцільність проведення пошук. робіт. За ступенем придатності до використання у нац. госп-ві розрізняють баланс. та позабаланс. З. к. к. До баланс. належать запаси, розробка яких є доціл. за сучас. стану техніки, пром.-транспорт. інфраструктури та екон. (ринк.) кон’юнктури. Позабаланс. запаси — це ті, які через недостатню кількість, незадовіл. якість, складні умови залягання, транспортування або переробки, а відтак нерентабельність видобутку нині не використовують, але в майбутньому їх експлуатація може бути виправданою. В Україні затвердження З. к. к., розподіл їх на баланс. та позабаланс., а також визначення готовності родовищ до пром. освоєння за категоріями здійснює комісія по запасах корис. копалин Держ. геол. служби. Як за заг. З. к. к. (металіч. і неметаліч.), так і за обсягами їх видобутку Україна входить у десятку провідних у мінерал.-сировин. відношенні країн світу (разом з Австралією, Бразилією, Індією, Казахстаном, Канадою, Китаєм, РФ, США, ПАР). Держ. балансом корис. копалин України взято на облік бл. 8 тис. родовищ 97-ми видів мінерал. сировини, а заг. кількість видів корис. копалин з урахуванням перспектив. рудопроявів перевищує 120. Видобуток заліз., марганцевих, титан., цирконієвих руд, більшості сортів вугілля, торфу, графіту, каоліну, германію, кам’яної солі, сірки, польових шпатів, мінерал. барвників, бентоніт. глин, цеолітів, мінерал. вод практично повністю задовольняє потреби нац. економіки, а у низці випадків і забезпечує знач. експорт. потенціал. У великих кількостях з укр. надр отримують флюс., керам., скляну, глиноземну, цементну, карбонатну сировину, а також повний асортимент мінерал. буд. матеріалів. Значні можливості пром. освоєння відкривають розвідані та очікувані запаси родовищ апатиту, фосфоритів, берилію, літію, ванадію, скандію, свинцю, цинку, ніобію, танталу, стронцію, гафнію, кадмію, срібла, рідкісноземел. елементів, флюориту, бариту, магнезиту, горючих сланців, нефелін. сієнітів, абразив. сировини, які поки що не розробляють. В Україні прогнозуються пром. запаси міді, хрому, вольфраму, олова, молібдену, стибію (сурми), алюмінієвої сировини, сульфід. нікелю, металів платин. групи тощо. Водночас розвідані запаси та видобуток нафти, газу, руд кольор. металів, золота, магнезиту, флюориту, окремих різновидів кварцу, кольор. і дорогоцін. каміння, деяких ін. видів мінерал. сировини не забезпечують влас. потреб держави, що спонукає до їх імпорту. На поч. 21 ст. затверджені З. к. к. України найважливіших видів за категоріями А + В + С1 становили: заліз. руд — 24 354 (заг. запаси — 39 300), марганцевих руд — 2257 (2500), урану — 0,131 (0,235), сірки — 166,3 (195,8), кам’яної солі –16 570 (34 491), калій. солей — 2350 (6855), каолінів — 437,2 (1101), польовошпат. сировини — 7467 (9101), цемент. сировини — 2879 (3697), кам’яного та бурого вугілля — 45 700 (117 100), нафти — 433,9 (1043), газового конденсату — 140,8 (316) млн т, горючих газів — 1136 (4244) млрд м3, буд., облицювал., пиляного каміння — 1367 (1682) млн м3. Частка України в Європі (без РФ) за підтвердженими запасами окремих видів корис. копалин на 1 січня 2003 складала: нафти з газоконденсатом — 6,1 %, природ. газу — 16,1 %, кам’яного вугілля — 9,6 %, урану — 60,0 %, заліз. руд — 67,1 %, марганцевих руд — 92,2 %.
Рекомендована література
- Мінеральні ресурси України та світу на 1. 01. 2004 р. К., 2005;
- Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. К.; Л., 2005. Т. 1;
- 2006. Т. 2.