Запаси корисних копалин

ЗАПА́СИ КОРИ́СНИХ КОПА́ЛИН — кількість мінеральної сировини в надрах, на земній поверх­ні, на дні водойм, у поверх­невих і під­земних водах на території й акваторії світу, країни, регіону, родовищ. Їх ви­значають за даними геологічної роз­відки з урахува­н­ням можливостей сучасних технологій видобутку. У надрах запаси корисних копалин вимірюють у тон­нах (руди, вугі­л­ля, нафта та газовий конденсат, гірничо-хімічна і гірничо-технічна сировина), кубічних метрах (будівельні матеріали, природний газ), каратах (алмази). Для деяких видів корисних копалин, крім того, ви­значають кількість цін­них компонентів, що в них містяться, на­приклад, металів або їх сполук — у рудах, пʼятиокису фосфору (Р₂О₅) — у фосфатній сировині (фосфоритах, апатитах) тощо. Запаси енергетичної сировини обраховують також у тон­нах умовного палива. 

За ступенем достовірності оцінюва­н­ня запаси корисних копалин поділяють на 4 категорії: А, В, С1 і С2. Категорія А — детально роз­ві­дані запаси в точно ви­значених межах тіл корисних копалин з повним виявле­н­ням природних типів і промислових сортів мінеральної сировини, а також геологічних факторів, що ви­значають умови її видобутку. До категорії В належать попередньо роз­ві­дані запаси з при­близно ви­значеними контурами тіл корисних копалин і недо­статньо зʼясованим просторовим роз­поділом типів мінеральної сировини. Категорія С1 включає запаси роз­ві­даних родовищ на ділянках складної геологічної будови, а також на недо­статньо ви­вчених нових площах або на площах, що без­посередньо прилягають до раніше детально роз­ві­даних ділянок родовищ. Запаси цієї категорії обраховують шляхом екс­траполяції геологічних даних з достовірно ви­вчених частин родовищ. Категорія С2 — пер­спективні запаси, які про­гнозують за межами роз­ві­даних частин родовищ на основі інтер­претації їх геологічної будови та за аналогією з уже ві­домими і детально роз­ві­даними покладами корисних копалин. Запаси категорій А + В + С1 служать основою для проєктува­н­ня та будівництва гірничих під­приємств (карʼєрів, рудників, шахт тощо), запаси категорії С2 — можливим резервом. Крім того, виділяють про­гнозні, або геологічні запаси, які вказують на пер­спективи виявле­н­ня промислових запасів і ви­значають доцільність проведе­н­ня пошукових робіт. 

За ступенем придатності до викори­ста­н­ня в національному господарстві роз­різняють балансові та позабалансові запаси корисних копалин. До балансових належать запаси, роз­робка яких є доцільною за сучасного стану техніки, промислово-транс­порт­ної інфра­структури та економічної (ринкової) конʼюнктури. Позабалансові запаси — це ті, які через недо­статню кількість, незадовільну якість, складні умови заляга­н­ня, транс­портува­н­ня або пере­робки, а від­так нерентабельність видобутку нині не використовують, але в майбутньому їх екс­плуатація може бути виправ­даною. В Україні затвердже­н­ня запасів корисних копалин, роз­поділ їх на балансові та позабалансові, а також ви­значе­н­ня готовності родовищ до промислового освоє­н­ня за категоріями здійснює комісія по запасах корисних копалин Державної геологічної служби. Як за загальними запасами корисних копалин (металічних і неметалічних), так і за обсягами їх видобутку Україна входить до десятки провід­них у мінерально-сировин­ному від­ношен­ні країн світу (разом з Австралією, Бразилією, Індією, Казах­станом, Канадою, Китаєм, РФ, США, ПАР). 

Державним балансом корисних копалин України взято на облік близько 8 тис. родовищ 97-ми видів мінеральної сировини, а загальна кількість видів корисних копалин з урахува­н­ням пер­спективних рудо­проявів пере­вищує 120. Видобуток залізних, марганцевих, титанових, цирконієвих руд, більшості сортів вугі­л­ля, торфу, графіту, каоліну, германію, камʼяної солі, сірки, польових шпатів, мінеральних барвників, бентонітових глин, цеолітів, мінеральних вод практично повністю задовольняє потреби національної економіки, а в низці випадків і забезпечує значний екс­порт­ний потенціал. У великих кількостях з українських надр отримують флюсову, керамічну, скляну, глиноземну, цементну, карбонатну сировину, а також повний асортимент мінеральних будівельних матеріалів. Значні можливості промислового освоє­н­ня від­кривають роз­ві­дані та очікувані запаси родовищ апатиту, фосфоритів, берилію, літію, ванадію, скандію, свинцю, цинку, ніобію, танталу, стронцію, гафнію, кадмію, срібла, рідкісноземельних елементів, флюориту, бариту, магнезиту, горючих сланців, нефелінових сієнітів, абразивної сировини, які поки що не роз­робляють. 

В Україні про­гнозуються промислові запаси міді, хрому, вольфраму, олова, молібдену, стибію (сурми), алюмінієвої сировини, сульфідного нікелю, металів платинової групи тощо. Водночас роз­ві­дані запаси та видобуток нафти, газу, руд кольорових металів, золота, магнезиту, флюориту, окремих різновидів кварцу, кольорового і дорогоцін­ного камі­н­ня, деяких інших видів мінеральної сировини не забезпечують власних потреб держави, що спонукає до їх імпорту. 

На початку 21 ст. затверджені запаси корисних копалин України найважливіших видів за категоріями А + В + С1 становили: залізних руд — 24 354 (загальні запаси — 39 300), марганцевих руд — 2257 (2500), урану — 0,131 (0,235), сірки — 166,3 (195,8), камʼяної солі — 16 570 (34 491), калійних солей — 2350 (6855), каолінів — 437,2 (1101), польовошпатової сировини — 7467 (9101), цементної сировини — 2879 (3697), камʼяного та бурого вугі­л­ля — 45 700 (117 100), нафти — 433,9 (1043), газового конденсату — 140,8 (316) млн т, горючих газів — 1136 (4244) млрд м³, будівельного, облицювального, пиляного камі­н­ня — 1367 (1682) млн м³. Частка України в Європі (без РФ) за під­твердженими запасами окремих видів корисних копалин на 1 січня 2003 складала: нафти з газоконденсатом — 6,1 %, природного газу — 16,1 %, камʼяного вугі­л­ля — 9,6 %, урану — 60,0 %, залізних руд — 67,1 %, марганцевих руд — 92,2 %.

Завантажити статтю