Розмір шрифту

A

Запашні

ЗАПА́ШНІ — династія циркових артистів.

Михайло Сергі­йович (24. 06. 1903, м. Єйськ, нині Краснодар. край, РФ — 09. 09. 1982, Ленін­град, нині С.-Петербург) працював у номері І. Під­дубного, у жанрі франц. боротьби, силовим акробатом. Із партнером Г. Мельченко виконував номери «Крафт-акробати», «Влучні стрільці». Його дружина

Лідія Карлівна (01. 01. 1905 — 08. 08. 1960, Москва) — дочка музиканта, диригента цирк. оркестру та клоуна Карла Том­псона, який ви­ступав у Росії під іменем Мільтонс; від 1920 працювала ґротеск-наїзницею, жонглером, акробатом та повітряною гімнасткою. Їхні діти:

Сергій (13. 02. 1926, Ленін­град — 21. 10. 1980, м. Владивосток, РФ), нар. арт. РФ (1988);

Вальтер (02. 04. 1928, Ленін­град — 27. 08. 2007, Москва), закін. Київ. ін­ститут фізичної культури (1956); автор кн. «Вольтижная акробатика» (1961), «Риск, борьба, любовь» (2002); Ганна (08. 08. 1931, Ленін­град); нар. арт. РРФСР (1990);

Мстислав (Мечислав) (16. 05. 1938, Ленін­град), закін. режисер. факультет Держ. ін­ституту театр. мистецтва (Москва, 1971), Державна премія РФ (1996); написав кн. «Цирк: Боль и радость моя» (2005); Ігор (21. 06. 1940, Ленін­град) — гімнасти, акробати, наїзники, дресирувальники. Діти Сергія —

Валерій (10. 01. 1951) та Іонія (01. 01. 1947); перша дружина Вальтера —

Мариця Михайлівна (дівоче — Попова; 27. 07. 1941) ви­ступала з номером «Каучук», входила в клітку до левів і ти­грів; створила єдиний у світі атракціон з чорними пантерами; дружина Мстислава —

Долорес Павлівна (дівоче — Гнєздилова; 24. 03. 1941, м. Благовєщенськ, РФ); засл. арт. РРФСР (1991). Усі члени родини працювали у цирку з дитинства (акробатика, гімнастика). Під час 2-ї світової війни пере­бували у блокад. Ленін­граді. Від 1943 З. — у складі фронт. артист. бригади. Серед номерів — «Акробати-вольтижери брати З.» (1945, виділяється композиц. чіткістю, трюковою насиченістю, актор. виразністю; від­знач. 1957 на 6-му Всесоюз. фестивалі молоді та студентів у Москві); демонстрували у Китаї, Болгарії, Франції. Ганна та Мстислав від 1959 ви­ступали з номером «Повітряні гімнасти»: ви­їжджали на манеж на конях і, виконавши па-де-де, демонстрували складні повітряно-гімнастичні вправи. З. створили також номер «Акробати-вольтижери на конях». Від 1969 демонструють номер «До зірок» (дві торпеди у повітрі символізують косміч. політ); учасники — Мстислав (роз­робник), Долорес та Валерій. Від 1976 Мстислав ви­ступає і як дресирувальник слонів.

Вальтер — акробат, гімнаст, штангіст; закін. Одес. мед. ін­ститут, Київ. ін­ститут фізичної культури (1956). Від 1958 за­ймався дресирува­н­ням, стажувався у В. Борисова, Б. Едера. Створив атракціон «Серед хижаків» (38 тварин: тигри, леви, пантера, рись; премʼєра 1961, Іванов. цирк): дресирувальник ви­їжджав на манеж на леві; пантера пере­літала через манеж на гімнастич. трапеції; дві тварини одночасно стрибали з тумб назу­стріч одна одній, водночас дві інші робили пере­хресні стрибки через хижаків. У фіналі один з левів ішов з манежа, само­стійно від­суваючи засув до клітки, решта один за одним проскакували до виходу крізь палаюче кільце. Дресирувальник увів елементи акробатики (зокрема сальто через піраміду з кількох тварин); номер виконували у швидкому темпі, легко, з гумором. Лауреат Всесоюз. огляду нових творів цирк. мистецтва (1964). Гастролі у Болгарії, Китаї, Польщі, Німеч­чині, Франції, Швеції, Японії. Тварин знімали у фільмах («Дерсу Узала», «Три плюс два», «Руслан і Людмила» та ін.). 1990 по­ставив атракціон «Спартак» з кіньми, слонами й ти­грами, до яких «кидали» героя. На поч. 1990-х рр. ви­їхав з родиною до Китаю, де працював 5 р. Худож. кер. колективу «Брати З.». Від 1998 — на пенсії. Родин­ну справу продовжили сини Вальтера від 2-го шлюбу з

Тетяною Василівною (02. 09. 1956, м. Калінін, нині Твер, РФ), яка понад 20 р. працювала приборкувачкою хижаків, —

Едгард (11. 07. 1976, м. Ялта, нині АР Крим; закін. Таврій. ін­ститут під­приємництва і права, Сімферополь) та

Аскольд (27. 09. 1977, Харків; закін. Рос. академію театр. мистецтва, Москва) — засл. артисти РФ (1999). Вальтер пере­дав атракціон «Серед хижаків» синам, які ви­ступали з ним у РФ, Китаї, Японії, Угорщині, Монголії, Казах­стані, Білорусі. Чорних пантер дресирує дочка

Мариця.

Ви­дано фотоальбом «Мстислав Запашный» (1985). Усі за­значені вид. опубл. у Москві.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2010
Том ЕСУ:
10
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
14917
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
171
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 5):
Бібліографічний опис:

Запашні / К. І. Котенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-14917.

Zapashni / K. I. Kotenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2010. – Available at: https://esu.com.ua/article-14917.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору