Завадський Ігор Борисович

Визначення і загальна характеристика

ЗАВА́ДСЬКИЙ Ігор Борисович (20. 01. 1966, м. Інта, РФ) — акордеоніст, музично-громадський діяч. Заслужений артист України (2000). Лауреат низки між­нар. конкурсів акордеоністів, зокрема «Кубок світу» (м. Сетубаль, Португалія, 1993), у м. Андрезьє-Бутеон (Франція, 1994, Ґран-Прі та золота медаль), «Stefano Bizzari» (м. Моро дʼОро, Італія, 1995, приз «Золота ліра»). Закін. Київську консерваторію (1991; кл. М. Давидова) та асистентуру-стажува­н­ня при ній (1998). Від 1991 — акомпаніатор хору, худож. кер., згодом дир. Будинку культури радгоспу «Борис­пільський» (м. Борис­піль Київ. обл.); 1998–99 — викладач Київ. університету культури і мистецтв; 2002–05 — соліст Полтав. філармонії. Від 2006 — на творчій роботі. У репертуарі — класичні і сучасні твори у пере­кладе­н­нях (зокрема власних) для кнопкового акордеона та в сучас. обробках. Екс­периментує з різними складами ансамблів — дуети з клавіш. акордеоном, клавесином, флейтою, саксофоном, трубою, контрабасом, соло у су­проводі ансамблю акордеоністів, камер. та симф. оркестрів тощо. Від 1998 дає щорічні без­коштовні концерти на честь свого дня народж., до яких залучає ві­домих виконавців і творчі колективи. Гастролі у багатьох країнах Америки, Азії та Європи. Автор низки творів, зокрема «Тарантел­ла-фантазія» (2006). Випустив компакт-диски «Мінор. Від Баха до Пʼяц­цол­ли» (2001), «Мінор–2» (2002), «Янгольські трелі» (2003), «Даніельф» (2004), альбоми «Фестиваль» (2005), «Містерія» (2006), «Максимуз» (2007), «Аvе, коха­н­ня» (2009).

Літ.: Іваницька Я. Викона­н­ня як процес // ДТ. 2000, 16 груд.; Зінченко Н. Мінор від Баха до Пʼяц­цол­ли: новий CD // Хрещатик. 2001, 27 черв.

І. М. Сікорська

Завантажити статтю