Завадський Михайло Ромулович

Визначення і загальна характеристика

ЗАВА́ДСЬКИЙ Михайло Ромулович (20. 09 (02. 10). 1848, Одеса — 1926, Ленін­град, нині С.-Петербург) — педагог, мово­знавець. Закін. Новорос. університет в Одесі (1871). Від­тоді працював у Єлисаветгр. земському реал. училищі (нині Кірово­град): 1876–83 — директор Засн. ж. «Педагогический вѣстникъ» (1881–83). Від 1883 — директор Ставропол. жін. г-зій св. Олександри й Ольгінської. Від 1886 — окруж. ін­спектор, від 1901 — попечитель Кавказ. навч. округу, 1906–17 — сенатор і таєм. радник. Від 1917 жив у Петро­граді (нині С.-Петербург). Роз­робляв законо­проекти з реформува­н­ня освіти в Рос. імперії. Автор статей з про­блем викла­да­н­ня у нижчих і серед. закладах, опубл. 1881 у «Педагогическом вѣстнике», зокрема «Народная школа» (№ 1–4), «Школа въ Рос­сіи» (№ 8–9), «Медицинскій надзоръ въ школе» (№ 16–17). У низці дослідж. про­аналізував форми сванетської, абхаз. й удин. мов. Уклав перші мінгрел. та абхаз. букварі, «Учебник синтаксиса рус­ского языка» (Елисавет­град, 1880), «Сването-рус­ский сборник слов» // «Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа» (Тифлис, 1890, вып. 10), «Грам­матику кюринского языка» // Там само, 1892, вып. 14. Під керівництвом З. ви­дано «Труды барона П. К. Услара: В 6 т.» (Тифлис, 1887; написав перед­мови та про­аналізував зміст статей), присвяч. абхаз., чечен., авар., лакській, хюркимин. і кюрин. мовам.

Літ.: Чернишенко І. «Неабиякий педагог...»: М. Р. Завадський (1848–1926) // РШ. 1998. № 4.

І. А. Чернишенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю